ШАЛЕНИЙ ДОЩ

Ми не помітили дощу,

Що лив безперестанку,

Тоді з тобою я була

До самого ранку.

Жаркі цілунки дощ змивав,

Та все сильніше лив,

А ти їх знову дарував,

По тілі розгубив.

Дві хмари у одне злились,

Грім стогне знов і знов,

Ту спрагу, що була колись,

Заповнила любов.

Холодних крапель ніжний жар

Всю землю осипав,

Та пестив жадібно, а дощ...

Нічого він не знав!

Мелькнула блискавка, стріла

Пронизала тіла...

Зник раптом дощ,

Пропав, пройшов,

Негода утікла.

Забути як шалений дощ?

Він слід в серцях лишив.

А може то був тільки сон,

Якого ти хотів?