|
|
Критика
| |
| lyu4450
♀
| Date: Ср, 16.11.2011, 03:12 | Message # 1 |
|
| Критика - це невідємна частина поезії, вона позитивно впливає на автора, на поета. Чому? А тому, що критика нас навчає, можливо підказує, підштовхує до того, щоб стати кращим.
Часто буває, ось написав вірш, здається просто ідеально все, але насправді не помічає якихось явних помилок у вірші, так чому ж їх не виправити? Чому ж не звернутись до вельми шановної громади з проханням підказати, як краще?
Потрібно вдосконалюватись, рости - і критика найкращий для цього поштовх.
Отож запрошую Вас мої любі друзі до активності, публікуйте на форумі вірші, якщо в чомусь не впевнені, якщо душа бажає критики...) та не забувайте, ображатись на критику і вішати носа не слід!!!!!:) І також не забувайте коментувати, кожна думка є важливою і неповторною!!!!
Attachment:
3672613.jpg
(67.8 Kb)
"Мені так хочеться багато їм сказати,а їм так мало хочеться почуть..."
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Пн, 13.05.2013, 09:39 | Message # 2 |
|
| Я дуже не люблю критикувати, бо критика любого творця ( чи то поета,чи музиканта,художника, навіть я вважаю, що творцем у своїй праці може бути будь хто і на будь якій роботі) це значить заглядати у чиюсь душу.Чи хтось бажає щоб ми заглядали в вікно нашого життя в нашій хаті, а тим більше нам не хочеться щоб хтось заглядав в нашу душу.Коли я прийшов на роботу в Самбірську музичну школу, де я працюю вже 20 років, я всім сказав - підкажіть як краще мені виконувати твори, критикуйте... але більшість мовчала, хоч багато хто поза очі говорив неправду , брехав про мене, бо є такі люди які скажуть про все... Але я неображався і не ображуюся ні тоді , ні тепер, ні будь де (в будь якій роботі ) , бо тут моє кредо таке - коли дурний каже(критикує) - я на нього не ображаюся , бо він... вже покараний своєю дурістю, а коли мудрий критикує, підкаже - я слухаю ,бо знаю Я ВДОСКОНАЛЮЮСЬ ! Критикувати треба всіх , я десь на цьому сайті читав - не критикувати старших по рейтингу, а чому ? що вони такі досконалі як Бог, якщо ми критикуємо (багато з нас) самого Бога , за ніщо, то чому не можна критикувати таких самих як я.Я думаю будь який поет - чи то Стус, чи Рильський , чи музикант - Лисенко, Ревуцький ... ніколи не стали такими якби не старші товариші і педагоги , які критикували і навчали тим самим... Мені не пощастило з добрими вчителями і навчителями , я все , буквально все в своєму життя здобував і здобуваю своїм досвідом, своїми помилками.Шкода що і тут на сайті , і взагалі в Україні (на кожному робочому місці...) так мало доброзичливої ,але чесної і правдивої обєктивної критики .Я думаю що якби на сайті кожен чесно зміг,чи навчився ішого оцінювати(критикувати в тому числі) виграли б від цього усі.Я запримітив одну важливу особливість - якщо я когось критикую - я сам навчаюсь і краще бачу свої помилки... А чи не можна було тут , в розділі критики поміщати такі вірші щоб можна було критикуючи самому навчатися, ясно було б бажано щоб це були власні вірш, хоча можуть бути вірші інших , не з цього сайту авторів, може так ми ми ставали ДОСКОНАЛІШИМИ !!!
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 13.05.2013, 22:49 | Message # 3 |
|
| Цитата (karas) моє кредо таке - коли дурний каже(критикує) - я на нього не ображаюся , бо він... вже покараний своєю дурістю, а коли мудрий критикує, підкаже - я слухаю ,бо знаю Я ВДОСКОНАЛЮЮСЬ
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 13.05.2013, 23:07 | Message # 4 |
|
| Цитата (karas) А чи не можна було тут , в розділі критики поміщати такі вірші щоб можна було критикуючи самому навчатися, ясно було б бажано
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| natalka7474
♀
| Date: Вт, 14.05.2013, 00:13 | Message # 5 |
|
| Я ПОВНІСТЮ ЗГІДНА З ПОПЕРЕДНІМИ КОМЕНТАРЯМИ,ТА....Є ТАКІ АВТОРИ,ЯКИХ КРИТИКУВАТИ НЕ МОЖЛИВО. ВОНИ ОБРАЖАЮТЬСЯ, ПРОСЯТЬ ПИСАТИ В ПРИВАТНІ ПОВІДОМЛЕННЯ. ВОНИ МАЮТЬ СТРАХ,ЩО ЦЕ ПЕРЕШКОДИТЬ "ПОПУЛЯРНОСТІ ЇХНЬОЇ ТВОРЧОСТІ". ОДНУ ІЗ ТАКИХ ВІДПОВІДЕЙ Я ОТРИМАЛА НЕЩОДАВНО. Я Ж НЕ КРИТИКУВАЛА ЗОВСІМ ,Я ПРОСТО ПІДКАЗАЛА ЛЮДИНІ,ЩО У ЇЇ ВІРШІ НЕМАЄ НІЯКОЇ РИФМИ,А У ВІДПОВІДЬ ОТРИМАЛА ШКВАЛ ВИБАЧТЕ "МУСОРУ" У СВОЄ ЇМ"Я. ТОМУ Й НЕ БЕРУСЯ БІЛЬШЕ НІ КРИТИКУВАТИ,НІ ПОВЧАТИ,ХОЧА САМА КРИТИКУ СПРИЙМАЮ РОЗУМНО,І ВСЧУСЯ НА ПІДКАЗКАХ ІНШИХ, АДЖЕ ІНОДІ З БОКУ ВИДНІШЕ.
І ЩЕ,ШАНОВНІ ПОЕТИ,НЕ ДУМАЙТЕ,ЩО КОЛИ НАПИСАТИ ВАМ ЗАУВАЖЕННЯ В ОБГОВОРЕННЯХ,ВАС ПЕРЕСТАНУТЬ ЧИТАТИ. ВАС ПЕРЕСТТАНУТЬ ЧИТАТИ,КОЛИ ПОБАЧАТЬ ВАШІ ХАМСЬКІ ВІДПОВІДІ,ТОМУ ЩО,БЕЗКУЛЬТУРНІСТЬ ВІДШТОВХУЄ БІЛЬШЕ,ЯК КРИТИКА ВАШОГО ТВОРУ. ДАВАЙТЕ Ж БУТИ КУЛЬТУРНИМИ І СПРИЙМАТИ ЦИВІЛІЗОВАНО ТУ САМУ КРИТИКУ. ВСІМ БАЖАЮ НАТХНЕННЯ!
У всьому світі хай спокійно діти сплять,
І хай не будять їх ні танки, ні гармати,
Хай їх оточує любов і благодать,
А поруч з ними завжди будуть мама й тато.
© 2014 Н. Хаммоуда
|
|
|
|
|
| LedyDelfin
♀
| Date: Вт, 14.05.2013, 15:11 | Message # 6 |
|
| Літерату́рна кри́тика — відносно самостійний вид творчої діяльності, спирається на практичний тип мислення задля поцінування
художньої своєрідності нових літературних творів, їх естетичної
вартості, виявлення провідних тенденцій літературного процесу.Літературна критика дає специфічне «знання літератури», відмінне від «знань про літературу», які виробляє літературознавство.Літературна критика призначена для письменників та читачів. Першим вона допомагає усвідомити вимоги дійсності до їхньої
творчості, а другим — виробити певні естетичні смаки, розібратися в
безмежному морі художніх творів, що друкуються в різних періодичних
виданнях, виходять окремими книгами. Літературна критика цілковито
зорієнтована на потреби поточного літературного процесу, тому
звертається переважно до творів своїх сучасників, а твори попередників,
які є предметом насамперед історії літератури, розглядає крізь призму актуальних суспільних потреб.Літературна критика — засіб регулювання і корекції літературного процесу, спілкування письменників з читачами. Основна суспільна функція
літературної критики — регулятивна, яка підтримується і забезпечується
як нормами і кодифікованими правилами, так і громадською думкою
провідної освіченої верстви.Провідними жанрами літературної критики є анотації, рецензії, статті, огляди, есе, літературні портрети, діалоги, дискусійні статті, монографії.
Літературна критика активно функціонує в органічному зв'язку з
журналістикою, спеціальною пресою, тому її часто характеризують як
різновид публіцистики, породженої рефлексією з приводу мистецтва. -
ЛИЦЕМ ДО СОНЦЯ...
|
|
|
|
|
| oduvan4ik
♀
| Date: Вт, 14.05.2013, 18:36 | Message # 7 |
|
| Звісно, мудра, виважена і об'єктивна критика нікому не завадить. Якщо є що підказати, то це буде лише на користь і авторові, і його твору. Проте, слід розрізняти критику і критиканство. Чимало людей займаються саме критиканством. Тобто, висміюють, принижують автора, порівнюють з іншими авторами з метою різкого протиставлення, вихваляються своєю всеобізнаністю і вишуканими естетичними смаками (мовляв, я той, хто добре тямить у справжній поезії). Чи така іронія і самохизування піде авторові на користь? Навряд...Впевнених у собі все це тільки розсердить, а невпевненим додасть ще більшої невпевненості у своїх творчих задатках.
Якось на одному сучасному літсайті мені довелося зіткнутися з дуже різким критиканством на адресу одного мого вірша. Полилася ціла купа образ і насмішок на мою творчість і на мене загалом. Я була здивоована такою нахабною поведінкою. На що автор-критикант зауважив, що в такий спосіб він лише намагається мені допомогти і що висміювання і приниження - це один з найдієвіших методів сучасної літ. критики, яким послуговуються чимало відомих сучасних критиків, щоб вплинути на свого автора-жертву і змусити його серйозно задуматися над тим, чи варто йому продовжувати писати вірші, чи краще відмовитися від такої затії...
Проте, хто такий критик, щоб давати схожі поради і вимагати у автора перестати писати вірші? Нехай він (критик) буде шанований і популярний, але використовувати ці привілеї для самохизування і насмішок над іншими - це негуманно. Можна підказати, толерантно спрямувати людину у потрібному напрямку, але не вдаючись до таких крайнощів.
Врешті, вибір за самим автором і йому вирішувати, чи дослухатися до чиїхось підказок, чи твердо стояти на своїй думці.
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 14.05.2013, 20:31 | Message # 8 |
|
| Цитата (oduvan4ik) Проте, слід розрізняти критику і критиканство
Мені подобався завжди допис пана Стожара до деяких своїх віршів щоб користувачі їх не коментувати. Тобто коли не хочеш чути критику - пиши відповідне повідомлення і все. Ніяких образ, бо ж ніякої критики...
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| LedyDelfin
♀
| Date: Вт, 14.05.2013, 22:08 | Message # 9 |
|
| КРИТИКАНСТВО
мелочная и необъективная, не вызванная необходимостью критика, склонность придираться под предлогом критики
КРИТИКАНСТВО, а, сер., розм. Дріб'язкова, уїдлива, упереджена, критика
Критиканы приносят намного больше вреда, чем пользы, ибо их необоснованные нападки способны отвратить от творчества начинающего, еще не уверенного в себе, автора. Они забывают, занявшись одним только разрушением , что цель творчества - созидание духовных ценностей…
***
«…Однако что же мы видим сплошь и рядом? Зачастую критика не выполняет своих задач, а превращается в самоцель. Задача критики - помочь автору посмотреть со стороны на свое произведение, осознать свои ошибки и дать толчок к прогрессу в творческой деятельности. Однако у некоторых самодеятельных критиков цель совсем иная - показать творческому сообществу свою эрудированность и облить автора помоями. Критика превращается в средство самоутверждения. Критиканы, как правило, не создают полноценных художественных произведений, а если и создают, то в большинстве своем гораздо ниже уровнем тех, которые они так безжалостно критикуют.
Критикана не интересует творческий процесс, как таковой. Его не интересует смысл и задача художественного произведения. Его интересует исключительно значимость собственной персоны, которую он подчеркивает выискиванием недостатков в чужих произведениях. Он выискивает в произведениях пропущенные запятые и орфографические ошибки, ничего не говоря о возможных задачах произведения и о том, выполнил автор эти задачи или нет. Никакого положительного результата такие критические статьи не дают, а только нагнетают злобу с обоих сторон. Критикан как бы создает себе мир, где он изначально выше всех и все остальные должны играть по заданным им самим правилам.
Всякое взаимодействие с окружающими критикан загоняет в рамки своего мира, превращаясь в черную дыру, выливающую потоки помоев на окружающий мир. Взгляд критикана прикован, в конце концов, к себе самому, любимому. Критикан старается утвердить свое главенствующее положение, навязывая всем остальным, как именно следует писать. И при этом самому критикану не обязательно создавать что-либо.
Критикан ничего не видит, кроме недостатков, и ничего не может предложить позитивного, только негативное. Вместе с тем он не замечает недостатков в себе. Он умнее всех, ибо громче всех кричит. Если кто-то, опровергая его критику, высказывает здравые мысли, критикан просто этого не замечает. Он ждет, пока его оппонент не совершит какую либо ошибку, тогда он тут же вцепится в нее и выставит оппонента на всеобщее посмешище.
Критикан живет только для себя. Он не вносит никакого реального вклада в искусство, ибо он не создает никаких положительных ценностей. Критиканы приносят намного больше вреда, чем пользы, ибо их необоснованные нападки способны отвратить от творчества начинающего, еще не уверенного в себе, автора. Они забывают, что цель творчества - созидание духовных ценностей, занявшись одним только разрушением. Да, критика полезна, критика нужна - но только тогда, когда она направлена на помощь в достижении цели, а не является критикой ради критики. Искусство безгранично и критика должна стать опорой на бесконечном пути, на извилистых дорогах Искусства. Только тогда критика имеет смысл.
ЛИЦЕМ ДО СОНЦЯ...
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Чт, 16.05.2013, 11:05 | Message # 10 |
|
| Я абсолютно не реагую на критику якщо вона брехливо заздрісна.Читаючи на сайті«А нумо» багато підсолодженої критики ,можна сказати – підтакування, я не бачу
розвитку багато здібних авторів.Я не тільки хочу писати так щоб мені було добре
і зрозуміло, а щоб інші могли насолодитися змістом моєї творчості.Але я також
читаю багато інших творчих поетичних сайтів , де багато є справжньої
правильної(розвиваючої творчі смаки і досконалість авторів) критики, і я скажу
там часто ведуться , деколи може незрозумілі та конфронтаційні суперечки , але
після критики , читаючи цього чи іншого автора (після переконливої критики, з
конкретними вказівками) я читаю його в більшій, вищій досконалості. Коли будь
на якому сайті автор виставляє свої твори для інших – він повинен бути готовий
до деколи нищівної критики , і тому треба в першу чергу кожному вчитися
критики, може спочатку деколи і обтяжливо неправильної, але чи як автор, чи як
критик – кожен вдосконалюється.Я не боюся критики , але на сайті «А нумо» її
просто немає.Може тому і так мало , в порівнянні з іншими сайтами відвідувачів.
Може в автора сайту є інші щодо свого сайту думки і мірки,але я думаю що і йому
було б цікаво і приємно як би було більше активних відвідувачів його сайту(адже
кожен творець свого сайту , хоче своє творіння бачити більш вдалим і
досконалим).Ясно що треба змінити і правила , і внести доповнення , але сайт
без належної правильної об’єктивної критики – це писулька , нетривке творення .На
інших сайтах серед новачків, я зустрічаю маститих поетів, а це придає сайту
розвитку , і більшої зацікавленості.Якщо творець сайту не зацікавлений (деколи
брати ідеї із інших сайтів приходиться , для кращого розвитку і сприймання) у
створенні ще досконалішого свого дітища, значить цей сайт не буде розвиватися,
і буде на найвищому рейтинговому місці.Життя – це постійна наука , вивчення
чогось нового, збагачення якимись новими побудовами ,ідеями,творіннями, і
навіть маститі автори помиляються, але добрий творець свого творіння добре знає
– без критики ( може деколи і необ’єктивної,як кажуть негатив – також
результат), НЕМОЖЛИВИЙ ПРАВИЛЬНИЙ РОЗВИТОК , І ДОСКОНАЛІСТЬ СВОГО ТВОРІННЯ.Може б треба (автору сайту) зкимось поспілкуватися на інших сайтах, щоб допоміг в удосконаленні сайту, бо я
в цьому профан.Просто знаю – без аналізу,критики , підказок … - неможливий
постійний розвиток, а коли ніхто не прислухається , то так буде як зараз з
урядом Азарова, і президентом Януковичем – маємо гірше ніж маємо…(перефразовуючи
Кравчука).Я бажаю всім усміхів, не сердитися на критику, а сам буду все належне
робити щоб покращувати кожне місце де я знаходжуся.ПОДУМАЙМО РАЗОМ,Я з повагою ставлюсь до всіх абсолютно, навіть до дуже поганих президентів країни чи премєр міністрів,але це не означає що я поганих (взагалі) шаную.З поганством якіз злом - треба боротися правдою, а правда - це ЧАСТИНА КРИТИКИ,Всім успіхів і творчого надхнення і ще раз - Д А В А Й Т Е П О Д У М А Й М О,може пора і нам покращуватися і наш сайт поліпшувати !!! 
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Чт, 16.05.2013, 11:07 | Message # 11 |
|
| Вибачте ще не все прочитав і не можу відповісти,але мене дуже хвилює як ми живемо , і тут на сайті і в житті .Зараз спішу на екзамени, виступи ....Для мене травень це збір урожаю роботи за весь навчальний рік.
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| LedyDelfin
♀
| Date: Чт, 16.05.2013, 14:46 | Message # 12 |
|
| ФРАГМЕНТ ІЗ ЛИСТА ДО Н.: "…що таке «творчий процес» ізсередини, а не «знадвору» - знають тільки ті, хто у цьому процесі задіяні… але ті, котрі ХОТЯТЬ бути творчими особистостями, аналізуючи самі лиш результати окремі окремих «творців», роблять якісь випадкові висновки: аналізують– замість синтезувати! …і в результаті створюють системи і трафарети, під які намагаються «стригти» все, що в творчому смислі ворушиться, нищачи самі зачатки творчості…
…а варто поставити ситуацію з голови на ноги, тобто: дуже просте і логічне запитання – що з»явилося раніше – поети чи критики і літературознавці усіх мастей? Хто кого, врешті, «годує»? з якої причини і з чийого інтересу (бо без приватного чийогось, чи групи осіб, інтересу ніщо ніколи не трапляється і не виникає (окрім того, що виникає спонтанно, саме собою - тобто, окрім творчості) – таке явище як критика виникло?… от подумайте, Н., як усе відбувалося: десь, у якійсь печері, якась першолюдина, відчувши у своїй напівзвіриній-напівлюдській емоційній утробі – першорадість і «першовосторг» - від кольору неба, чи бренькоту струмка, чи ритму і тону першозвуків, які потім стали словами (я не думаю, що людство справді пішло від мавпи, але, нехай…) – і почала наслідувати якісь ритми і будувати ряди першозвуків не так, як інші, а з «похожими закінченнями»… може її (першолюдину) за це каменями закидали, а може це комусь іще сподобалося, і той інший також спробував і зрозумів, що здібний так само ритмічно і з похожими закінченнями будувати першофрази…( інші спробували, але зрозуміли, що в них не виходить… зате вони вміли швидко бігати і здалеку влучати...) Ви розумієте, до чого я веду – так зародилися, появилися перші поети… але для чогось же вони почули і зрозуміли ті ритми і ту схожість звуків, бо нічого непотрібного природа не створює… з часом ці диваки стали вигадувати тексти якихось там замовляннь, молитов, бойових пісень – скрізь був ритм і якісь слова (коли вони вже виникли…) роль відома – такі тексти мали вплив на інших гомосапієнсів…
коли ж появилися критики?.. а тоді, коли бути поетом стало ПРЕСТИЖНО, коли це вміння почало приносити преференції – увагу, симпатію тих, хто ті вірші співав і з ними йшов на мамонта чи на ворога – хто відчував, як ці тексти надихають, кличуть, будять мужність, а інші – лагідність, чи печаль… - серце будять… одне слово – почали зароджуватися визнання і слава… якщо сказати про критиків коротко (і літературознавців усіх мастей) – то це ті, хто сам не вмів так «складати», але хотів уваги і преференцій… от ці першозаздрісники і почали «поціновувати» творчі доробки своїх одноплеменників – закопиливши губу, висловлювати власну смакову думку, розказувати - гарно це чи погано, і , саме головне – підказувати, як треба (в смислі, я сам не вмію, але тебе навчити можу)…
мета – не тільки долучитися до творчого «цеху», а й узяти верх над природою створеними і обдарованими «поетами», щоб вони залежали не від янгола і Дару Божого, а від умовностей, яких (аналізуючи творчість здібних до неї, щоб зрозуміти, як це робиться, і самому «робити», хоч і не виходило) – понавигадували «критики»…
давно вже критики і літературознавці диктують поетам все: як писати, як творити (хоч самі не знають, не можуть, але так вважають) – і поетів вчать… тому – за всим цим процесом – одна і таж сама людська слабкість пагубна – пристрасть до ВЛАДИ… до владарювання над іншими… хто такі критики і літературознавці – НЕ ПОЕТИ… якби могли – творили б, а не поціновували б і не повчали б інших.. а так, їм залишається тільки роздувати свої авторитети, роблячи вигляд, що вони, від імені всього людства, мають якісь, не відомо ким надані повноваження вирішувати – хто гарний поет, а хто поганий… хто правильний, а хто ні… вони нахабні і крикливі, тому врешті викричали і ви скандалили собі керівну роль… так поети (і суспільні смаки) підпали під залежність від крикунів і нахаб… бо поети – найчастіше не впевнені у таланті своєму, бо розуміють, що Талант – це Богообраність… таким чином, сталося замість свободи і радості творчості - рабовласництво… як вони можуть оцінювати об»єктивно, коли критерії оцінок «виготовлені» ними ж самими, тими, хто НЕ ЗНАЄ, як це відбувається «ізсередини», не створений для поезії, як різновиду Творчості, але намагаються «відредагувати» природу і Бога? …
то хто ж мав рацію – той з «критиків» ваших, хто говорив про дружелюбність, чи інший, який наполягав на праві нищівної взаємокритики, взаємопретензійності і взаємопоборювання…
Перше: Ви маєте прислухатися до себе – там Ваша відповідь… друге – невже Ви справді допускаєте, що ті «мертвородящі» агресивні формалісти можуть Вас навчити Творити, якщо Ви це робите від народження, бо народилися поетом…скажу Вам щиро – їм треба вчитися у Вас… у інших, які «не роблять віршів за чиїмось рецептами», а так сприймають дійсність і так її передають – образно… критикани ж – тільки технарі (м»ясорубочники…) їхня мета – контролювати… щоб відбирати собі преференції… і владарювати : цьому дам, цьому ні…
Ще одне… вчені ставили експерименти: вони взяли три жмені пшениці і поклали у три тарілочки… одна була контрольна – не втручалися в процеси сходів зерен, насіння у другій тарілочці щодня вихваляли лагідними голосами і казали їй (пшениці на тарілочці), що люблять її… а третій порції зерен на третій тарілочці дісталося найгірше: її сварили, з нею розмовляли повчально, нетерпимо, агресивно, погрожували, дорікали і казали, що не люблять її…
у результаті – першою зійшла друга тарілочка – де пшеницю хвалили – пишно, буйно і радісно зазеленіла і росла на очах росла; другою почала сходити «перша тарілочка» - контрольна, яку залишили поза увагою – сходів було вполовину менше, вони були кволіші, одне слово – як звичайно у полях чи на городах… у свареній же тарілочці вилізло кілька кволих паростків, покручених і нежиттєздібних, і ті скоро засохли…
Отже…думаю, ця історія допоможе Вам вирішити самій, котра із ваших «подружок» мала рацію…
рости творчо -- отримуючи тумаки? Та брехня це… ростуть творчо – ТВОРЯЧИ… а ТВОРЧІСТЬ – це СПОНТАННІСТЬ і РАДІСТЬ (як і Любов)… - решта все – від лукавого… тільки намагання їхнє вилізти вище всіх, щоб більше народу обпаскудити – як у курятнику, рухає діями їхніми… подивіться на їхню творчість – вони ж усі однакові, бо починають з того, що нищать у собі особистість… бо «треба – як всі», вписуватися у трафарети і лекала, штучно створені… не вирізнятися, а то одразу ж тузАти почнуть… сотовариші по «поетичній зграї»… це – страх… і тому агресивність і намагання будь що допнутися до авторитету і влади таким чином… творчість нічого спільного з цими тваринними інстинктами не має… от і з « нуворишами» перше, що вони роблять – витравлюють із людей особистість, індивідуальність… але без цих наявностей Творчість НЕ МОЖЛИВА…
Сподіваюся, я допомогла Вам зорієнтуватися… нікого не слухайте – тільки Бога в собі… то Єдиний Учитель для кожного з Нас…
лунають голови, що завдяки критиці ми маємо літературу.. ой-лі?.. ще кажуть, що якби не критики тлумачили значимість творчості окремих (обраних ними) мистців, ми не мали б і не знали б Гюго, Пушкіна там і інших великих… але чому ніхто не поцікавиться, а скількох геніїв ми не маємо, втратили, бо їх «не прийняли» критики, знищили іще в зерняті, у насінині своїми вимогами і претензіями…
якщо хтось вважає вартим уваги тільки те, на що вказали «фахівці», то він раб… але не Божий, а «ложного божка», якого ймення – суспільна думка… довіряти треба собі, а не якомусь дядькові (чи тітці) з надутою фізіономієює і роздвоєним отруйним язиком…
врешті - кожному своє, тому - вирішите самі... мій голос у даному випадку "совєщатєльний"... така моя позиція, а кожен вільний обирати свою і керуватися власними потребами... і Ви, звичайно ж... не варто тільки вірити тим, хто всіх, поза винятками, намагається змушувати жити за загальними правилами, виготовленими далеко не заради розваги... все на тому... з глибоким шануванням - я..."
ЛИЦЕМ ДО СОНЦЯ...
|
|
|
|
|
| oduvan4ik
♀
| Date: Чт, 16.05.2013, 18:39 | Message # 13 |
|
| Цитата Я не боюся критики , але на сайті «А нумо» її
просто немає.Може тому і так мало , в порівнянні з іншими сайтами відвідувачів.
Може в автора сайту є інші щодо свого сайту думки і мірки,але я думаю що і йому
було б цікаво і приємно як би було більше активних відвідувачів його сайту(адже
кожен творець свого сайту , хоче своє творіння бачити більш вдалим і
досконалим)
Згідна з Вами, пане Карасю: критики не треба боятися. Проте, треба мати свою власну думку. Невже лише подібні скандали, які розпалюють маститі (і не дуже) поети на інших сайтах повинні притягувати велику кількість читачів? Не забуваймо, що ми реєструємось на літ. ресурсах в першу чергу задля того, щоб творити поезію, а не займатися скандалами і тим самим піднімати рейтинг сайту. Що саме приваблює велику кількість читачів на таких скандальних сайтах? Звісно, всілякі суперечки і лайки. А як же поезія? Невже вона повинна відійти на задній план?
Скандалів нам вистачає і в повсякденному житті, навіщо вихлюпувати все це на літературні сайти?За чим приходить читач на поетичний сайт - за естетичною насолодою від прочитаних віршів, чи за скандальними суперечками між авторами? Якщо йому потрібні саме ці суперечки, то не варто цікавитися літ. сайтами. Суперечок і скандалів вистачає і в соц. мережах.
Не згідна, що нищівна критика завжди йде на користь. Як вже зазначила пані Валя, критиканти-заздрісники прагнуть уваги і преференцій (переваг). Їм конче потрібно контролювати когось і диктувати свої умови. Деякі з них уявляють себе санітарами літ. сайту і беруться вигрібати звідти всіляке непотрібне сміття (як вони самі стверджують).
В попередньому повідомленні я вже згадувала про суперечку з автором-критикантом на одному сучасному літ. ресурсі. За два роки перебування на тому сайті він виклав лише 9 віршів, проте висміювати і повчати інших був неабиякий мастак, не зважаючи на свій досить молодий вік. Цей "геній" сучасної поезії вдавався до досить грубих образ (не гребуючи матюками) і переходячи на особистості. Хіба це критика? Критика повинна стосуватися суто вірша, а не особистості автора (де він працює, хто він за фахом, його літературні надбання і т.д.). Дякую, але я не мазохістка, щоб бути вдячною цьому нахабному критиканту і його подружці (яка також долучилася до дискусії) за таку "науку". Звісно, ця дискусія, яка тоді трапилася на сторінці мого вірша, одразу ж набрала чимало переглядів. Адміністрація ніяк не відреагувала (за виключенням трьох авторів, які втрутилися і підтримали мене). Мабуть, адміністрації, і справді, був на руку цей скандал з грубою лайкою, висміюванням і приниженням на мою адресу.
Якщо такі грубіяни вторгнуться і на Анумо та почнуть розносити наші вірші в пух і прах (лише за те, що це не авангард, а застаріла класика - як мені тоді пояснювали мої "критики"), то мені тут нічого буде робити. Терпіти чиїсь приниження і образи не хочу. А якщо досвідченому авторові є що порадити, завжди готова прислухатися до його думки (головне, щоб не було висміювання і принижень з його боку). Вдячна пану Василю Гонті за те, що він завжди тримає ситуацію під контролем і блокує таких скандалістів.
Post edited by oduvan4ik - Пт, 17.05.2013, 01:18 |
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Чт, 16.05.2013, 21:30 | Message # 14 |
|
| Радий що ви мене хоч в чомусь підтримали,але я не про критиканство - а за правильну критику,якої як і творчості - треба дуже акуратно навчатися.Як і автори ,так і критики часто у взаємній критиці переходять межі.Мені наприклад припала до душі критика на одному сайті,а саме - ЛІТЕРАТУРНА ГУРАЛЬНЯ, і тут розбірка творчості досить маститих проти нас поетів, видатними особистостями різних рівнів , ви напишіть так - Відана Баганецька "великий луг" і знайдене в інтернеті пошук правильної критики, чому ж і в нас таке не можна завести,аде послухайте які там люди критинкують -Вячеслав Романовський,Віталій Борецький,Наталя Пасічник, і багато інших, якщо ви хоч щось про них читали , то зрозумієте що це непересічні люди, може і не рівня Ліни Костенки,але все ж в житті можливо.Ясно і там не все гаразд, а скандалістів позбутися дуже легко - ЗАБЛОКУВАТИ .Я буду лише казати про себе - як би мені вчасно і правильно( без заздрощів,скандалів, висміючання, пустих балачок , тобто "критиканство",і всілякі інші неподобства і хамство) то я б став може і непоганим композитором, поетом... чи ... ще в багато дечому.Мене в житті лише підтримувала мама, за чесність і прямоту ,правдивість - мене переслідували чи висміювали, і ніхто не хотів підказати,підправити, направити, сказати чи підказати якусь літературу... Казали - це недосконало, погано, і ніякої конкретики.Я не спеціалість в літературі, пишу приблизно в якигось літературних канонах, стараюся бути у пошуку,але як добре коли є друзі - а правдивий друг - це і критик, і людина що підтримає у важку хвилину, і підкаже як знайти вихід, поспівчуває коли важко, підставить плече щоб не впасти - це я вваєаю - правильна критика, бо інакше як жити самому, коли хвалять ( без причини ,як у нас часто буває на сайті) чи то для підлабузництва, чи ще з якигось особистих причин.Бо інакше ми потонемо в мовчазній незнаності, незграбному віршуванні , і безперспективності розвитку. Згадайте наших політиків і наше життя - хіба це не 20 років пустої балаканити і безпринципового критиканства , хіба опозиція краща від влади, чи не всі вони однакові, якщо ви це не відчуваєте - поспостерігайте уважніше і проаналізуйте ситуацію.Ми повинні розвиватись - як особисто,як цей сайт, як вся наша Україна - а тов всюди одні пустомелі які товчуть в ступі воду...
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Чт, 16.05.2013, 21:46 | Message # 15 |
|
| А всім хто це прочитає я просто напишу - якщо боїтесь інших критикувати , КРИТИКУЙТЕ МОЇ ТВОРИ - з усією своєю правдивою силою майстерності, а там люди розберуться - де тут критика , а де критиканство, мені ще ніхто не писав в приватах що я когось не так критикую(слава Богу), і не треба писати , а що я ці цитати (може і собі на шкоду) , перепишу так щоб почитали всі, я не боюся ні правди, ні тим більше брехні - бо тоді я навіщо тут, щоб милуватися самим собою як Нарцис ? Може хтось і пише тут , щоб милуватися своїми досягненнями ( справжніми чи несправжніми), після перших критикованих моїх творів - я просто дуже обережно ставлюся до написання будь яких творів, і головне я стараюся як умілише їх написати, але я ще й до того розумію , що я ще дуже недосконалий - і тому будь яка критика ( заслужена чи не заслужена, але написана не в приваті) є потрібною мені.Між іншим я читаю майже всі вірші , а ще більше тих хто аналізує чи критикує( це також дві різні речі), бо в них також багато можна вчитися як і доброго так і поганого.ДЛЯ МЕНЕ ЦЕ ГОЛОВНЕ ! Просто в житті головне досконалість , про це добре пише Біблія - "Будьте досконалими як Бог є досконалим"Ви думаєте що як Бог створював світ , йому б не було краще як би хтось допоміг з боку, і світ може б створився на мільярди мільярдів років раніше , а люди стали б ще досконалішими...Кожен повинен радіти як і правильній , так і поганій критиці, бо все ж головне це САМОКРИТИЧНІСТЬ !
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
|
|
|
