ПОЕТИЧНИЙ ФОРУМ

RSS    Правила форума   Чт, 25.04.2024, 02:32
 
Поновлені теми
 
        

пошук по сайту:

 

 
НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

Сергій МОСТЮК
Руслан БАРКАЛОВ
Василь КОРОТКИЙ

 
  • Сторінка 2 з 5
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • »
Модератор форуму: virchi  
форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Вірші за тематикою » ВІРШІ ПРО КОХАННЯ. СТИХИ О ЛЮБВИ. (БЕЗ МОВНИХ ОБМЕЖЕНЬ.)
ВІРШІ ПРО КОХАННЯ. СТИХИ О ЛЮБВИ.
natalka7474    Date: Пн, 10.02.2014, 09:55 | Message # 16
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
108
Ось воно справжнє кохання. Браво
п. Світлано!


У всьому світі хай спокійно діти сплять,
І хай не будять їх ні танки, ні гармати,
Хай їх оточує любов і благодать,
А поруч з ними завжди будуть мама й тато.
© 2014 Н. Хаммоуда
 


koninseg    Date: Сб, 05.04.2014, 19:17 | Message # 17
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
2
Вона така проста й складна водночас,
вона така розумна й чарівна...
Про неї думаю я з ранку і до ночі.
Яка ж прекрасна все таки вона!

Вона така чутлива й мила,
вона зуміла світ пізнати,
якби вона ще мала крила,
то й ангелом могла би стати.

Вона так просто не здається,
в її очах той запал не згасає.
А посмішка! Коли вона сміється,
то все навкруг швиденько оживає.

Її так люблять, та я впевнений в одному -
ніхто не любить так, як люблю я,
ніхто не скаже їй: "Скоріш ходім додому,
я так люблю тебе, кохана ти моя."

Вона не носить діаманти і Вітона,
вона не їздить на Ем п'ятій BMW й Ferrari,
Та я люблю її, я впевнений в одному -
Ніщо не зачарує так, як тії очі карі,

її слова, веселі і сумні водночас,
як тая посмішка, цікава й чарівна.
Про неї думаю я зранку і до ночі.
Яка ж прекрасна все таки вона!


М. В.
 


natalka7474    Date: Нд, 08.06.2014, 15:24 | Message # 18
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
108

Женщине "за сорок".

Кто сказал, что женщина "за сорок",
Быть благоразумною должна?
Видно кто-то очень-очень молод,
Чья дорога так ещё длинна.

Кто сказал, что женщина "за сорок",
Не должна ошибок совершать?
Ведь не так уж этот путь и долог,
Чтобы жизни суть сполна понять .

Кто сказал, что женщина "за сорок",
Без оглядки не должна любить?
Если есть в пороховницах порох,
Почему б его не применить?

Женщина "за сорок" ,будь любимой,
Пей же наслаждение до дна,
Ты должна быть только лишь СЧАСТ-ЛИ-ВОЙ,
Ничего другого не должна...
Attachment: 4453074.jpg (100.4 Kb)


У всьому світі хай спокійно діти сплять,
І хай не будять їх ні танки, ні гармати,
Хай їх оточує любов і благодать,
А поруч з ними завжди будуть мама й тато.
© 2014 Н. Хаммоуда


Post edited by natalka7474 - Нд, 08.06.2014, 15:26
 


natalka7474    Date: Нд, 15.06.2014, 17:25 | Message # 19
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
108


Особенности арабского сватовства.
 
Араба я по “скайпу” полюбила,
Он был так элегантен и красив,
От слов его я обо всём забыла.
Ах, что он только мне не говорил.
 
Он ровно в восемь назначал свиданья,
Он ждал меня при галстуке в очках,
И до утра лились его признанья,
И только “НОВВY”* было на устах.
 
Он возводил меня на пьедесталы,
Красавицей, Эмирой* называл,
Я в комплиментах этих утопала,
А он к нему приехать приглашал.
 
Он замуж звал, и с матерью знакомил,
Хором своих мне фото высылал.
А где то через месяц в електронку,
Мне адрес свой  тунисский написал.
 
Сказал, что будет ждать меня он вечно,
Что только я одна ему нужна,
Ну , нервы то мои не бесконечны,
Поездка мне в Тунис предрешена!
 
Меня радушно  всей  семьёй встречали,
Был и жених, и свекор, и свекровь,
“Наташа”на табличке написали,
А главное-что никаких цветов.
 
В такси мужчины первыми залезли,
Внимания не обратив на дам,
Меня сажали на переднем месте,
А на коленки дали чемодан.
 
До дома мы недолго добирались,
Я думала с дороги отдохну,
А там меня сюрпризы  поджидали,
Уж точно до утра я не усну.
 
Соседи, дядьки, тётки, деды, бабы,
Целуют, обнимают все меня,
Ох уж, любвеобильные арабы,
Не быть мне без внимания ни дня.
 
И ночью отдохнуть не получилось,
Ни с суженым  моим поговорить,
Чтоб  “ничего такого” не случилось,
Свекровь осталась нашу часть хранить.
 
Позавтракав, я думала, ну точно,
Теперь уже поговорим о нас,
Но милый улетучился в кафешку,
В носках и пляжных сланцах “ABIBAS”.
 
До вечера его не наблюдала,
Смотрела дом,  готовила еду,
Хотела удивить их всем, что знала,
Гадала-подойду не подойду.
 
На ужин всё семейство было в сборе,
Мужчины вместе,  женщины-где кто.
А мне остались лишь посуды горы.
“Спасибо” не сказал из них никто.
 
Отрыжка, кто погромче,  чай, арахис,
Ах как приятно в обществе таком.
Кальян курили, громко возмущались,
Казалось, что попала я в дурдом.
 
Любимый предложил прогулку к морю,
А я хотела город посмотреть,
Но он сказал: ”Зачем нам этот город?
Тут галереи и музея нет.
 
Что шаг –то деньги,а зачем их тратить?
Их можно в дело выгодно вложить,
Купить осла, машину или трактор,
Ведь это может прибыль приносить.”
 
Хотела я коробку шоколада
Купить и принести его родне,
Но он сказал:” их баловать не надо”.
Купил жевачку он себе и мне.
 
Сказал, что я должна быть экономной,
если хочу свекрови угодить,
Должна в одежде и еде быть скромной,
по пустякам деньгами не сорить.
 
Так пролетела длинная неделя,
Я всё сидела дома у окна,
Или на кухне я посуду мыла,
Еду варила тоже я одна.
 
Я не гуляла городом ни разу,
Не видела турцентров и Медин,
Сидела дома, слушала рассказы,
Как сильно повезло и мне и им.
 
О том, какую свадьбу нам сыграют,
О том, как будем счастливо мы жить,
О том, что надо к годовщине свадьбы
Наследника любимому родить.
 
От планов этих в голове шумело,
Вся жизнь была расписана  по дням,
Я даже слова вставить не сумела,
Семейство все решило за меня.
 
Дней через десять с ними я прощалась,
Вернуться обещала я с семьёй.
На родину к себе я возвращалась,
“С эмоциями полною душой”.
 
Потом в дороге вспоминала долго,
Как вымотала нервы мне родня,
Нет, нет, не надо счастья мне такого,
Вы больше не увидите меня.
 
Не буду больше в мире интернета ,
Искать я счастья и пытать судьбу.
А если есть мой ПРЫНЦ на свете где-то
В реальном мире я его найду.
 
 
Hobby*- с арабского – любовь.
Эмира*- с арабского-царица
 
Attachment: 3941369.jpg (88.7 Kb)


У всьому світі хай спокійно діти сплять,
І хай не будять їх ні танки, ні гармати,
Хай їх оточує любов і благодать,
А поруч з ними завжди будуть мама й тато.
© 2014 Н. Хаммоуда
 


karas    Date: Ср, 27.08.2014, 14:09 | Message # 20
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Як
хочеться заснути й бачити життя ласкаве , відчувати радість кохання , любові ,
бачити і відчувати як

сповняються надії мрії , як чогось добро осягаєш в житті, як цвіте навколо життя , який прекрасний світ ,

народжуються діти , і ніхтоне бажає зла… Але бажання не хочуть люди в добрих помислах відчувати , хочуть

відібрати навіть мрію , і щоб день надій ніколи не сповнявся . А я чекаю…

                                                                       Микола Карпенко

                                                                       НЕ КАЖИ НІКОМУ

Не кажи нікому , що в зеленім гаю ,

Як прилине вечір , я тебе чекаю ,

Не звіряй любові ні одному слову ,

Бо підслуха нічка двох сердець розмову .

Не співай , ідучи рано по стежині ,

Бо почують гори і розкажуть сині ,

Як серця з любові б’ються опівночі ,

Як палають жаром вустонька дівочі.

А якщо розлюбиш і підеш від мене –

Не розказуй людям про той гай зелений ,

І про ту стежину у краю гірському ,

І про тії ночі не кажи нікому.

Краще
промовчати , хай любов розкаже , треба тільки ждати , навчитись
чекати…23.08.2014 8:57:41


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Пн, 15.09.2014, 18:36 | Message # 21
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Коли кохаєш
, любиш – необережно , безмежно і чудесно . Здається весь світ одягнений в
красу , і більше нічого

не треба . Коли занурюється тіло в відчуття , коли всядуша аж кипить в почуттях , здається більше нічого в світі

не треба . І нетреба розкаюватися що полюбив не того чи не ту , що може полюбив навіть зло , а
воно тебе

збезчестить… Та ні , любов до добра вернеться , а від зла відвернеться, лиш шкода тих , хто заблудився у любові ,

і ніяк не може побачити світла , босправжня любов – це світло і все видно , як на духу , а прихована – це брехня ,

а брехня любовю не може бути .

                                                                      ОЛЕКСАНДР
ГОРДОН

                                                                                     ***
І ти мене , кохана , -- не забудь !

І я тебе , будь певна ! – не забуду .

Про нас добром іде згадають люди

І навіть внуки , дасть Бог , помянуть .

Ну що ж … Прощай … Розлука ще не смерть …

Кохання не вмирає і в розлуці ,

Якщо не піддаватися розпуці

І тугою наповнюватись вщерть .

Живи , живи , як жила і живеш ,

Не вір , що я тебе колись розлюблю …

Якщо самі любові не розгубим ,

То в нас її повік не одбереш !

Але як
любити обережно , коли хочеться безмежно …28.08.2014 8:24:25


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Нд, 21.09.2014, 19:08 | Message # 22
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156

Любов
, як красу , хочеться мати вічно , але щоб мати , треба її сіяти , щиро , ніжно
, бути любовю для інших ,

щирою , вірною , бути життям , давати життя ,ділитися найкращим , тоді врожаї любові , будуть безмежні , щирі ,

милі іправдиві , і ніяка заздність її не зруйнує.

                                                                   ОЛЕКСАНДР
ГОРДОН

                                                                                ***

Кохання лягло у снопи  

Обіймів і твого волосся …

І наших бажань полюси

Зійшлися у многоголоссі .

І м’яко стелилася ніч .
І ніжно торкнулося щастя .

Посеред земних протиріч

Ми були щасливі й прекрасні .

До ранку устами краси

Ти вічність ліпила охоче …

І наші палкі голоси ,

І наші палаючі очі .

Любові
всі бажають , але щоб мати – треба віддавати !30.08.2014 7:51:12


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Ср, 08.10.2014, 21:18 | Message # 23
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
І я спробую написати , про любов яка була , про любов яка вже є , і ніколи не пройшла !

Диптих –«Любов
– життя !»

Любов  –  це  вогонь  що народжує  світ  ,

Любов  –  це вода що народжує  час  ,

Любов   –  це весна  що  народжує квіт  ,

Любов   –  це життя ,  у  серцях почуття  .

Коли   у   житті ти  спізнаєш  любов  ,

То   думка   одна –  народити  життя ,

 І   мрія  одна   дати  людям  добро  ,

Цей щирий вогонь вберегти у серцях .

Якщо ж ти вмираєш – любов обійми ,

Упав  й не встаєш –то любов відшукай  ;

Як людство  у тьміто світи від душі ,

Назавжди всім людям небес і землі  .

2.

Любов  – очищення  душі  ,

Що  світло вловлює  у  серці ,

То  ж відданість  життя  – любов  ,

Яка   горить  , ніби  безсмертна  .

                          *

Це ранок
мрії  ,що іскрить  
     
Любов – це те
коли болить ,  
  
Коли страдаєш –
то й живеш   
 
Любов пізнаєш –
не помреш ! 
  
…………….

Коли ж сухий –
то ніби тінь     
     
Тоді і серце
твоє – тлінь ,    
      

Тоді й життя
твоє як мить –  
    
І не горить , і
не кипить  -  
           
Й чуття , як
мумія часу 
                  
Яка вклонилась
тільки злу   
    
Яке засохло без
життя    
           
То й серце твоє
– вічна тьма .  

12.04.2014 11:45:40---01.06.2014 10:34:01
31.03.05.10.07/04/2013  --21.08.2014 16:12:29

Іван Українець .


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Ср, 15.10.2014, 20:13 | Message # 24
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Любов часто засліплює очі , мутить душу , вона живе в своїй чистоті часто окремо від людини , бо людина хоче щоб її

любили тільки так як вона вважає за потрібне , тільки так як вона розуміє. А любов все одно є , часто незалежно

від тієї чи іншої людини , вона живе . розквітає , і ніколи не згасає , і вона не є мінливою як сонце , що дає деколи

або замало тепла , а деколи забагато , любов завжди однакова , і хто спізнав її чистоту , чесність і силу , той

справді жив нас віті , ні , він живе , як і любов вічно …

АНАТОЛІЙ СІРИК

***

Пробач мені

За чоловічу сліпоту

За віру в тебе

Наче у повіря

Ще й досі я стою

На тім мосту

Котрого спорудив

І не повірив

Мости до людської душі такі важкі , й щоденно треба прокладати їх , щоб зрозуміти своє місце на землі , в кохане

серце увійти , щоб там на віки залишитись…03.09.2014 13:26:11


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Вт, 09.12.2014, 20:22 | Message # 25
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Не
гріє вже кохання , як його нема , не буде любові , а може просто все забулось ,
чи може просто ніколи і не було

. Може кохання – це лише бажання , а може митьця об’єднавча , була тоненька ніби дим , бо і павутинка серця

обєднає  , може нема кохання і не має , і може видумкаякась , і вся мізерність у крові , це лихі бажання тіла , але

чому тоді болитьдуша , лишаються не сповнені бажання , а може просто мрії , але коли шукаєш то
все одно

знайдеш , й любов у серці оживає… Та що я це мовлю…Кожен вже про цедавно вже знає…

РОМАН   КУДЛИК

***

Залишивсь тільки дим кохання .

Солодкий хай , та тільки дим .

Він трепетом  своїм
німим

Якісь віщує сподівання .

Іще обплутує він нас ,

Неначе шлейф 
голубуватий ,

Ще наче хоче обєднати ,

Запевнити : «Усе гаразд …»

Ну що ж … Повіримо на мить ,

Ще втрачені не всі надії .

І дим кохання нас зогріє ,

Коли вогонь вже не горить …

У
пошуках минає день , і ніч в чеканні серце зігріває , у надії що прийде ця мить
, яка любов у серці оживить …

21.09.2014 9:07:51


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Нд, 14.12.2014, 08:46 | Message # 26
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Кожен
в світі хоче кимось стати , шукає де краще , і нарешті , сам себе розгубив ,
десь загубився на стежках

життя . А що треба – залишитися де б не був , де б некинуло життя , людиною ! А то часто стає людина іншій

людині – ворогом ,руйнівником , здирником , обманщиком ,і забуває про те що найперше завжди треба
бути

просто Людиною…

СЕРГІЙ  БУРЛАКОВ

***

Серед хвиль,--

Кохана , будь хвилею .

Серед птиць ,--

Кохана , будь птицею.

Серед квітів ,--

Кохана , будь квіткою .

А віч-на-віч із самотою

Залишайся сама собою .

А в
любові треба бути любовю , жити любовю і тоді все серце стає людським , і
завжди буде добре , хоча зовні

завжди вороги пильнують щоб людина не ставалалюдиною , кохана коханою , а любов не була любовю…

22.09.2014 12:30:45


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Пт, 19.12.2014, 20:08 | Message # 27
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
ЇЇ
слова як мелодія , співають мелодично , чітко , ритмічно , пісенно і
одухотворено . Напевно її любов така ж

красива і щаслива . Мабуть її життя , яксуцільне добро що співає , натхненно упевнено щоденною піснею душі .

На їївіршах можна вчитися розмовляти ритмічними словами , творити римовані думки ,
казати буквами сподівань .

ВІРА
ДЕМЦЮХ

***

Я прийшла у життя в твоє казкою ,

Що зростала у синіх горах .

Обгорнула хмарною-ласкою ,

Що бриніла в пелюстках-устах.

Я летіла на зустріч до тебе

Крізь негоди життєвих доріг .

Я дивилась замріяно в небо,

Там наш погляд зустрітися міг.

Я прийшла у життя твоє піснею

Без шаблонних і завчених слів.

Ти ж любовю великою , світлою

Може серце від стужі зігрів.

Любов
якщо зустріли , треба берегти , якщо вона взаємна , треба творити її життям щоб
вона була , жила і

зберігала словами в собі життя !
27.09.2014 10:01:58


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Пн, 22.12.2014, 18:02 | Message # 28
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Оспівувати
неосяжну любов , чарівну красу , а очі людські , які про все говорять , ніби
часом заглядають в саму

душу , сягають глибокої сутності життя , визбирують тамвсі таїни всі зачаровані миті життя , все таке чудове , бо в

душі живе любовсвята , жива , і невпинна , і ніякі злі сили її чистоту не зупинять !

ІГОР  НОВАЦЬКИЙ

ОЧІ

Очі – неначе жар – птиці ,

Казку вселила в них ніч.

Ніби у чистих криницях

Срібло хлюпоче із віч.

В них – неосяжнії далі

Глиб океанського дна ,

Гори дзвінкого кришталю ,

Блиск золотого вина .

Очі таїнні дівочі –

Диво в них , чари , краса .

Місяць – пастух серед ночі

Зорі на них випаса .

Зірви
мить життя серцем в любові , щоб глибоко поглянути в душу очима правди
.
27.09.2014 15:20:26


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Чт, 25.12.2014, 18:59 | Message # 29
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Любити
правильно , хто в світі тільки не шукав правильних шляхів любові . Чисте серце
–завжди любить наївно і

чисто , вважаючи що світ повен чистого чуда цієїнаївної щирої чистої любові , та багато любить своєю хіттю , з

якимисьхитринками , кличе любов в якусь чорноту і брудноту . Як зрозуміти – де щирість
, а де прикрість , як

зрозуміти де любов , а де якісь непевні штучки якізаманюють наївних людей у пастку. Проходить час , і більшість

зрозуміє , алевже минула далеко юність , вже десь можливо старість на порозі , і лише тоді ми
розуміємо що

знайшли , що втратили  , щозгубили , і на що проміняли любов в житті , може шило на мило , може шило на
розум

, а в когось є ще чистота … Оце так любов , багатогранна , але все ж такиодна на всіх …

ВОЛОДИМИР
КВІТНЕВИЙ

***

Уміть любити –це наука .

Її сягнути – треба труду .

Це неповторно ніжна мука ,

Як не терпить крихти бруду .

Любить безмежно нам судилось ,

Хто від природи не лукавий .

Любов палка – це вічна щирість ,

І дар від Бога людям даний .

1996.

Штука
любові – це не театр одного актора , це не подія одного акту , це часом і не
вистава , а просто життя , яке

деколи правильно , а деколи і не правильнопроживаєш …
28.09.2014 17:07:29


надія-крок до майбутнього
 


karas    Date: Нд, 28.12.2014, 18:07 | Message # 30
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
156
Любити
завжди важко , навіть коли любов взаємна . Переживання сушить і мучить душу ,
не визначеність – чи

завжди із милими нам людьми все добре , чи всі здорові ,як в них справи … Добре коли є щирість і все можна

розповісти … Але деколи нехочеться тривожити коханих людей , і тримаєш біль в собі …

ВОЛОДИМИРА   КРУКОВСЬКА

***

О , я не в силі , я не в силі ,

Лише дивитись в очка милі

І на сумне твоє личенько ,

Мій милий , любий козаченоку !

О  , я не в змозі , я
не в змозі ,

завжди тримать серце в тривозі ,

але від спогадів німіє ,

тяжко болить , від муки мліє …

Хочеться
бажати щастя , і самому побільше його віддати , але заважає самотність ,
незворушність світу , але

любовю світ можна з місця зрушити і світ рушить разомз нами в любов …
01.10.2014 9:49:20


надія-крок до майбутнього
 


форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Вірші за тематикою » ВІРШІ ПРО КОХАННЯ. СТИХИ О ЛЮБВИ. (БЕЗ МОВНИХ ОБМЕЖЕНЬ.)
  • Сторінка 2 з 5
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • »
Пошук:



 
     
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz