|
ВІРШІ ПРО КОХАННЯ. СТИХИ О ЛЮБВИ.
| |
iv-ann
♂
| Date: Пт, 27.03.2015, 20:02 | Message # 46 |
| Немає закутків таких де б не була любов , і не лунав любовний сміх
БОГДАН СТЕЛЬМАХ
Веслами по Нілу стрімко гнаний
Човен мій над хвилями зліта
Кваплюся в Мемфіс до бога Пта
Щоб кохану випросити на ніч
Ніл вином тече з очеретів
Сехмет в ньому листя зеленіє
Іарит бутонами рясніє
Нефертум квітками заряхтів
В небі Золота богиня наша
Крізь імлу Мемфіс віддалеки
З волі й ласки божої руки
Світиться як помаранчів чаша …
Любов – життя предтеча І смерті – спадок Творінь – зачаток Душі – свічадо ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
iv-ann
♂
| Date: Пт, 27.03.2015, 20:03 | Message # 47 |
| Любов лікує душі , дає життя , але ніколи і нікого не вбива …
БОГДАН СТЕЛЬМАХ
Ось прикинусь хворим
Та на ложе ляжу
Та зайдуть сусіди
Та збіжаться друзі
А прийде кохана
Підведусь одразу
Хай дівча а знає
Лік моїй недузі …
Любов – життя предтеча І смерті – спадок Творінь – зачаток Душі – свічадо ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
iv-ann
♂
| Date: Сб, 28.03.2015, 19:14 | Message # 48 |
| Любов є різною , бува і материнська , сестерська і братерська на землі усій .
ІВАН САВИЧ
Над ліжком схилилась сестра,
Турботою світяться очі,
Як мати над сином шепоче:
---вам випити ліки пора.
Слухняно,мов хлопчик малий,
Пю краплі рудої гіркоти,
І в дівчини менше турботи:
Здійснила обов’язок свій…
Ах мила,хороша сестра,
Не все зрозуміло для тебе:
Не краплі гіркі мені треба—
Краплинку б води із Дніпра .
Любов – життя предтеча І смерті – спадок Творінь – зачаток Душі – свічадо ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
iv-ann
♂
| Date: Сб, 28.03.2015, 19:17 | Message # 49 |
| Я б зацілований хоча б зимою був , щоб тільки я любов у серденьку відчув
ГРИГОРІЙ КОВАЛЬ
ЗИМОВИЙ ВЕЧІР
За сніжинкою сніжина
На плече твоє сідає .
Задививсь я в очі сині ,
Ті , що так давно кохаю .
Соснам в хусточках пухових
Шепче вітер казку ночі.
Серце в час такий хоч словом
Щось сказать другому хоче.
Як люблю я вечір сніжний
В сяйві зірок мрійних , синіх .
І тебе , хорошу , ніжну ,
Запорешеную в іній .
І повік не розлюблю я
Квіти щік твоїх румяних …
І боюсь , коли цілую ,-
Ти сніжинкою розтанеш.
1954.
Любов – життя предтеча І смерті – спадок Творінь – зачаток Душі – свічадо ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
iv-ann
♂
| Date: Нд, 29.03.2015, 19:23 | Message # 50 |
| Любов щедротами в душі лежить , нам дарувати тільки в світ живу її …
ДАНТЕ АЛІГІЄРІ
З КНИЖКИ « VITA NOVA»
8
Бентежність гине в хлані темноти ,
Як біля вас я стану , ясна зоре .
Любов рече , і слово те суворе :
«Тікай від неї , бо загинеш ти !»
Шукають злякані персти опори ,
Обличчю барви серця не знести :
Припав я до студеної плити ,
Та камінь теж волає : «Горе»Горе!»
Той понесе , як сором , вічний гріх ,
Хто руки відхилив мої простерті
І встояти мені не допоміг ,
Коли на кпини падав я одверті ,
Мов на мечі , коли недбало сміх
Ви кинули очам , що прагли смерті .
Любов – життя предтеча І смерті – спадок Творінь – зачаток Душі – свічадо ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
iv-ann
♂
| Date: Нд, 29.03.2015, 19:24 | Message # 51 |
| Любов , завжди одна , тільки бувають різні в неї слова …
АЛЕКСАНДР ГУКАЛО
* * *
Бабы !
Я все-таки в Европе был!
Годы борьбы
Постоянной и кровавой
Сколько не усыпили
Во мне права ,
Как этот возврат
А Азию .
Я любил и старался любить ,
Не имея ни свиты ,
Ни дома .
По Европе волоча мантию ,
Попал опять к насекомым.
Любов – життя предтеча І смерті – спадок Творінь – зачаток Душі – свічадо ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
iv-ann
♂
| Date: Ср, 01.04.2015, 19:06 | Message # 52 |
| Любов завжди одна , та різні в неї є слова …
ДАНТЕ АЛІГІЄРІ
З КНИЖКИ « VITA NOVA»
15
Володарка мойого серця мила , --
Сліпуча , сонцесяйна ліпота ;
Побіля неї з подиву несила
Вознести погляд , отверзти уста .
Їй очі освітала доброта ,
Покора милостива стан повила .
Вона ступає так , немов свята ,
Що нам про вищу силу ознаймила .
Дивитися на неї – благодать .
А хто не знав цю всемогуню вроду ,
Не може щастя до глибин спізнать .
Від уст її , мов пахощі весни ,
Іде любовний дух , що насолоду
Вливає в серце і велить : «Зітхни!»
Любов – життя предтеча І смерті – спадок Творінь – зачаток Душі – свічадо ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
iv-ann
♂
| Date: Чт, 02.04.2015, 18:57 | Message # 53 |
| А любов палка така , й завжди незалежна … як душа …
ДАНТЕ АЛІГІЄРІ
З КНИЖКИ « VITA NOVA» 21
Ви , мої очі , проливали ріки
Гіркої туги , скорбної мольби .
Перед явою вашої журби
Всі опускали у сльозах повіки .
Тепер забули б ви про се , якби
У зраді я шукав для себе ліки ,
І донні тій , що відійшла навіки ,
Не впоминався вічної хвальби .
Все , що для вас – блаженство неокрає ,
Для мене горе , ніби тьма , бездонне .
За вас боюсь перед очима донни .
Її ніде й ніколи не повинні
Забути ви – хіба що в домовині , -
Та мовить моє серце і зітхає .
Любов – життя предтеча І смерті – спадок Творінь – зачаток Душі – свічадо ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
iv-ann
♂
| Date: Чт, 02.04.2015, 19:01 | Message # 54 |
| Кохання – це краса життя , любов для людства – справа для життя
ІВАН САВИЧ
СОНЕТ ПЕРШИЙ
В зіницях блиск нової красоти
Широке плаття вже давно вдягла ти,
Обличчя колір,злегка бліднуватий,
Немов обсипав дощик золотий.
Смішні сорочечки пошила ти,
І почала щовечора читати
Поради лікаря в брошурі «Мати»,
І вже соромився у місто йти.
Моя кохана,не соромсь,не треба,
Поглять ,і люди,і земля, і небо,
І я з любовю й щастям ,як завжди,
Милуємось ,любуємось тобою,
І кольором обличчя ,і ходою,
То чуєш – рідна ! – з гордістю ходи !
Любов – життя предтеча І смерті – спадок Творінь – зачаток Душі – свічадо ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
iv-ann
♂
| Date: Чт, 02.04.2015, 19:16 | Message # 55 |
| Хоча не все так просто у житті , любовю житиме людина на землі .
ВАСИЛЬ СТАШУК
* * *
Моя печале – радосте і втіхо –
Навіщо просишся у душу ?
Тебе як завше , я стріну сміхом ,
А потім довго мучитися мушу .
Ти не приходь на спалені мости ,
Коли вагання – прокляті кати -
Мої надії знову розпинають ,
Прошу – не йди … Любовю зануртую .
Прошу – не йди … сліз більше не побачиш ,
Коли самотність у душі відчую ,
Я сам прийду до тебе і … заплачу.
Любов – життя предтеча І смерті – спадок Творінь – зачаток Душі – свічадо ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
iv-ann
♂
| Date: Пт, 03.04.2015, 18:40 | Message # 56 |
| Любов у серці біль лишає , але і спогад добрим є почуттям , бо в серці все найкраще залишає …
ВАСИЛЬ СТАШУК
* * *
Вона пішла і біль несамовитий –
У душу прямо , й серце – на шматки .
Я на уламках спогадів розбитих
Ще відчував тепло її руки.
Спустошений , як поле після жнива ,
Спустошений , як пісня без душі .
О , я щасливий ! Я такий щасливий ,
Як поле , котре крають лемеші .
Любов – життя предтеча І смерті – спадок Творінь – зачаток Душі – свічадо ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
iv-ann
♂
| Date: Пт, 03.04.2015, 18:41 | Message # 57 |
| Любов горить взаємністю , і слів таких нема , щоб почуття це передати , усі слова – дарма про них казати , казати треба
тільки про любов , ікраще – промовчати…
ВАСИЛЬ СТАШУК
* * *
Твоя любов . О як вона палала !
Хіба я знав ? Хіба я знать хотів ?
Твоя любов … О , як вона чекала ,
Щоб я прийшов погрітись , - не зумів …
І я прийшов , щоб ватру погасити –
Якщо не гріє , хай і не горить …
Чому ж тепер я жду твого привіту ?-
Обпалена душа моя болить .
Любов – життя предтеча І смерті – спадок Творінь – зачаток Душі – свічадо ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
iv-ann
♂
| Date: Пт, 10.04.2015, 19:50 | Message # 58 |
| Любов ніколи не згоряє , ні у війні ні у біді , любов завжди лунає , через роки , через віки !
ДАНТЕ АЛІГІЄРІ
З КНИЖКИ « VITA NOVA»
22
В душі моєї найтайніший схов
Ласкава думка з вами загостила .
Вона печальне серце полонила
Солодкими словами про любов .
Душа питає серця : « Що за сила
Наш розум потрясає до основ
Втишає болі й повертає знов
Йому жадань і мрій могутні крила ?»
А серце – їй : « Задумана душе ,
Суди приходить новий дух Кохання ,
Що молодість нам вічну береже .
Він тій завдячує своє життя ,
Що наші скарги , болесті й страждання
Перейняла в подиві співчуття!»
Любов – життя предтеча І смерті – спадок Творінь – зачаток Душі – свічадо ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
iv-ann
♂
| Date: Пт, 10.04.2015, 19:52 | Message # 59 |
| Любов продовжується в дітях , то і земля навік стоїть !
ІВАН САВИЧ
СОНЕТ ДРУГИЙ
Спить на руках крих тиночка—синок,
Сіяють очі радістю в дружини…
Що так ніколи під вікном жоржини
Не розкривали рясно пелюсток.
До чого ж плавний материнський крок!
Немов на хвилі похит лебединий,
І сон міцний майбутньої людини
Й росте у сні наш перший колосок.
Ти вся тепер—як на великім святі,
Мені здається що життя твоє
Віднині в цій дитині-немовляті,
Для мене вже й уваги не стає.
Ну що ж ,за тим нема в душі жалу,
Тебе з малим удвічі більш люблю .
Любов – життя предтеча І смерті – спадок Творінь – зачаток Душі – свічадо ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
iv-ann
♂
| Date: Сб, 11.04.2015, 19:13 | Message # 60 |
| Любов молодеча на все життя , вона максимальна , і прагне все .
ВІКТОР РАФАЛЬСЬКИЙ
ДЗВІНОЧОК
Тебе називали Дзвіночком в загоні –
Дзвіночок , дзвіночок , дзвіночок , дзвіно…
Що тільки не знайдеш в епітетів гроні ! –
З ласкавих епітетів сплів би вінок .
Тебе називали Дзвіночок , кохана ,
Для мене ж святих те чуттів передзвін .
Одне в мене тільки бажання жадане :
До скамого скону в мені щоб грав він .
Тебе називали Дзвіночок , о лада !
Тому , хто імя тобі дав те , - уклін .
Коли б був молодший , дзвінку серенаду
Заграв би тобі я на сяйві перлин .
Тебе називали Дзвіночок , о мила !—
За голос , за вдачу -- життям що дано .
Так будь же хоч зараз , хоч зараз щаслива ,
Дзвіночок , дзвіночок , дзвіночок , дзвіно…
Любов – життя предтеча І смерті – спадок Творінь – зачаток Душі – свічадо ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
|
|
|