|
|
Вірші про гори
| |
| virchi
♂
| Date: Пт, 03.01.2014, 07:07 | Message # 1 |
|
| У цій темі публікуються вірші - про гори українською, російською та іншими мовами.
Власні твори про гори бажано публікувати у спеціально створених темах каталогу "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА", що знаходяться за цими лінками:
Вірші про природу, Вірші про рідний край (там отримаєте більше коментарів/рецензій від наших користувачів сайту)
Attachment:
6581488.jpg
(95.0 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 03.01.2014, 07:10 | Message # 2 |
|
| Рачія Ованесян
ГОРАМ ВІРМЕНСЬКОГО ТАВРА
Чом дивитеся ви відчужено отак
На мене з далини, чом погляд щирий ваш,
Лискучий, наче мідь, спустошений, однак
Така в нім ворожба, така шалка безстраш.
Я відаю ваш біль –без краю, без кінця,
Що в вашій глибині, немов метал, ствердів,
Що схили посушив до нижнього вінця
І жорстко обпалив у долах сум садів.
О рідні гори, в мить, коли з очей моїх
Судьби густа імла зникає, пропада,
Я бачу кожен ваш зелений переліг
В обіймах ручаїв, де сріблиться вода.
На схилах бачу знов, притамувавши біль,
Народу торжество, як буйний плин ріки,
На дивній низині – димки чарівних сіл
І маревних тополь зеленії свічки.
У зелені долин я бачу плин отар,
Могутній, наче ніч, і валуни рябі,
В короні Арарату зірки дивний жар,
Немов на нашому державному гербі.
Я бачу, як ваш син, забувши сум і плач,
Мотикою і молотом граніт кує,
Вдивляючись в майбутнього ясний палац,
Що з мрії вірменина чітко постає.
1948
http://virchi.narod.ru/poeziya2/ovanesan.htm#goram
Attachment:
4319510.jpg
(8.4 Kb)
·
8265790.jpg
(10.4 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 03.01.2014, 07:14 | Message # 3 |
|
| Рачія Ованесян
Спустився в гори тихий вечір,
Останні згасли голоси,
Трудами стомлений горянин
Заснув у пахощах роси.
Щоб вартувати світ заснулии,
В якому туга самоти,
В пітьмі закохані і духи
Свої засвічують світи.
В проваллях прохолодь здрімнула,
Безумна нрохолодь-імла,
І на живе дихання світу
Рука безмовності лягла.
І раптом з безвісті безодні
До гір наблизились, пройшли
Легкі супутники небесні
В шумливім диханні імли.
http://virchi.narod.ru/poeziya2/ovanesan.htm#spystivsa
Attachment:
5217482.jpg
(36.0 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 03.01.2014, 07:16 | Message # 4 |
|
| Рачія Ованесян
Го'ри, го'ри, журбо моя,
Гори, світ мій і заповіт!
Я на схили ваші біжу,
Хочу нових з минулим стріч.
Безтурботність верніть мені,
Материнських обіймів квіт,
Влийтесь іскрами сміху знов
До моїх стуманілих віч.
Звійте втому із ніг моїх,
Остудіте моє чоло,
Посадіте за стіл щедрот,
Щоб я вами міцнів, не гас...
Чар верніте в мій змерклий світ,
Щоб у ньому усе цвіло...
Ах ви, гори, гори мої,
Як я зможу покинуть вас?..
1975
http://virchi.narod.ru/poeziya2/ovanesan.htm#gori
Attachment:
6556641.jpg
(8.9 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 03.01.2014, 07:23 | Message # 5 |
|
| Василь Грінчак
Чорніють високі гори,
Синіє вечірня даль.
І міниться річка на сонці,
Неначе розплавлена сталь.
Лягає тиша у трави,
Вечірня зоря встає.
І коник зелений на скрипці
Мелодію ночі снує.
http://virchi.narod.ru/poeziya/grinchak-prominnya.htm#chorniyut
Attachment:
8391544.jpg
(12.3 Kb)
·
9836635.jpeg
(48.1 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 03.01.2014, 07:26 | Message # 6 |
|
| Микола Вінграновський
На міднім небі вечір почорнів,
Малі, без голосу, у ніч летіли птиці.
Згори гора дивилась у черлінь,
І хилитався човен до човниці.
Безмежний час щось прикидав собі,
На палець міряв небо при дорозі.
Світилися моря, мов сонечка рябі,
І кожне море мало по тривозі.
Прозорий холод гір не покидав,
Лежав на ліктях у долинах морок.
З одного боку світу – середа,
З другого боку – наступав вівторок.
http://virchi.narod.ru/poeziya/vinganovskiy.htm#na-midnim-nebi
Attachment:
8900747.jpg
(5.5 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 03.01.2014, 07:30 | Message # 7 |
|
| Наталка Білецька
День схилився над Дніпровою горою,
Зачепився за багряний небокрай,
І пливе іще блакитною рікою
Тихий відгук відлетілих сивих зграй.
Навкруги - зеленим простором повите,
В надвечірньому жовтневому вогні,
Колоситься і тріпоче ніжне жито,
Котить хвилі, соковиті та рясні.
І ступає повітряною ходою
Гайдамацько - незалежний сивий час...
Тане вечір над Чернечею горою,
Над горою, де похований Тарас.
http://virchi.narod.ru/poeziya/arfa.htm#den-shilivsya
Attachment:
1873724.jpg
(7.1 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 03.01.2014, 07:33 | Message # 8 |
|
| Олег Кочевих
ВАХТА У ГОРАХ
З кучерявістю полонин
Щось там вітер з кичер куховарить,
Каченята і квочки
Вилазять з калюжних кушеток.
П’ю кофтин твоїх кофеїн,
Йой, міцний, аж мене вже марить! —
П’ю кефірні сорочки
І так далі аж до шкарпеток.
Хай кошлатиться кошиком
Небо моє кошенятне!
Світ коштовнішим став,
І кошари вже повні руна.
Я куштую потрошку
Кухлі твої виноградні,
Закущавлений став
Кучугуриться аж до дна.
І кушпеляться
Трави у кашу,
І повітря пругке
Від тим’яну.
І постелиця
Така наша,
Як це слово пухке:
Кохана.
http://virchi.narod.ru/poeziya2/kochevih.html#vahta-y-gorah
Attachment:
4455450.jpg
(4.8 Kb)
·
2580268.jpg
(8.5 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 03.01.2014, 07:37 | Message # 9 |
|
| Олег Кочевих
КАРАДАЗЬКИЙ ЛИСТОПАД
скелі
неначе пагоди завиті мушлі-локони
зужитих коконів як хтось наврочив розсип
падуть відточені шиповникові ягоди
по стелі бач акацій мужніх вогник
чаєм
струмує обрій млою вечора до моря
малечі рими піднімають ґрати всує
бо мають стати добрі зорі зимнотінню
щоб блимати осінньо і звичайно
звада
мчить в горах в небі у шаленому екстазі
в зелених нетрях завмира мета остання
гора Свята на Карадазі хоч далéбі
час винограду та кохання жовтий порох.
$IMAGE1$
http://virchi.narod.ru/poeziya2/kochevih.html#karadz
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 03.01.2014, 07:47 | Message # 10 |
|
| Де гори Карпати.
І. Шамо, вірші Д. Луценка
Український народний хор КНУКіМ - художній керівник Станіслав Павлюченко, народний артист України, професор;
Тріо баяністів: Максим Терновський, Вадим Самолюк, Олександр Лузан;
соліст Василь Ватаманюк - народний артист України;
Диригент - Вікторія Ткаченко
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 03.01.2014, 07:49 | Message # 11 |
|
| Леся Українка
* * *
Гей, піду я в ті зелені гори,
Де смереки гомонять високі,
Понесу я жалі одинокі
Та й пущу їх у гірські простори.
Кину свої жалі
На зелені галі,
Пущу бором свою тугу,
Чи не знайде другу…
Кімполунг, 19.04.1901
Attachment:
7692017.jpg
(2.4 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 03.01.2014, 07:53 | Message # 12 |
|
| © Бойчук Роман
Гори Карпати...
Навстіж легені,
Блиск і дзюрчання джерел.
Яструб крислатий
Кола у небі
Водить пером своїх крил.
Гори Карпати -
Вічно зелені
В хвої смерек і ялиць...
Ехо трембіти...
Повняться жмені
Сонцем налитих суниць.
Гори Карпати...
Стисло у грудях:
Зрубів пні гріють "гадюк".
Звикла мовчати
Людяність в людях -
Сходить усе їм із рук.
Гори Карпати -
Мур і безсилля,
Рай України й тавро.
Горя і втрати вариться зілля,
Щоб отруїти добро.
Гори Карпати,
Чом не зі сходу
Ви поросли? А проте,
Звідти чекати
Можна погоди?
Ліс там уже не росте...
probapera.org/publication/13/18817/hory-karpaty.html
Attachment:
2513556.jpg
(28.7 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 03.01.2014, 07:57 | Message # 13 |
|
| 
Мир, который проникает в тебя и навсегда изменяет ..... сон наяву ..... ощущение бесконечности времени и мига существования ..... иной мир, другая планета ..... мир, где всё постоянно меняется и неизменно веками ..... место, где единственная ценность - жизнь ..... тяжесть и лёгкость, трудность и сила ..... удивительная, холодная, безжалостная, необычная и странная красота, которая неудержимо притягивает к себе ..... понять его, стать частью этого мира - значит выжить в нём.
Каждый, кто оказывается в горах, не может оставаться равнодушным. Изумление и восторг охватывают человека при виде грозной красоты горных пейзажей. Мир гор настолько необычен и своеобразен, что его можно сравнить разве что с пейзажами другой планеты. В горах нет привычных ориентиров, по которым можно оценивать расстояние и размеры объектов. Этот мир иллюзорен. Он часто наполнен полной тишиной. Непривычно после суетливого гомона городов находиться в тишине высоты. Но, однако, в горах не царит полное безмолвие: звуки журчащих родников и ручьев, шум рек и водопадов, свист ветра и крики горных птиц рождают прекрасную, гармоничную музыку дикой природы. Грохот камнепадов или лавин – это тоже реальность гор, заставляющая помнить об осторожности и наглядно осознавать слабость человека перед силами стихии.
Природа гор очень изменчива, она сурова и непредсказуема – и этим интересна. И если кто-нибудь хочет ощутить эту необычность, увидеть своими глазами красоту гор, испытать свои силы и волю – то он обязательно должен посетить этот удивительный и прекрасный мир.
linelight.narod.ru/gory/assoc.htm
Attachment:
4852386.jpg
(6.6 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 03.01.2014, 08:03 | Message # 14 |
|
| Олег Раевский
Отчаянно, срывая кожу на руках –
Наверх.
Сбивая вниз камнями страх –
Его презрев.
Кто говорит, что риск пустой –
Гони.
К вершине пробиваясь в облаках –
Рискни!
* * *
Горы, сквозь облака,
Тянутся к россыпям звёзд.
Задумчиво, через века,
Шлют молчаливый вопрос.
И однажды, оставив покой,
Срывается вниз звезда,
К вершине стремясь одной,
И меркнет в ней – навсегда.
* * *
Облака чередой
Между вечных вершин.
Между вечных снегов –-
Облака словно дым.
Здесь веков тишина,
Истин вечных покой,
Что зовут только вверх,
Что зовут за собой.
Сердцу тесно в груди,
Сердцу тесно внизу,
Все слова позади –
Только вверх я иду.
Сумрак между камней,
Только ветер свистит.
Вечность, тысячью глаз,
Мрачно в душу глядит.
Лишь звезда вдалеке
Светом тусклым зовёт,
Среди хмурых вершин
Мне надежду даёт.
Сотни лет я в пути,
Сотни лет я иду,
Смысл пытаясь найти,
Только вверх, в высоту.
* * *
Даль в облаках,
Тропа в горизонт.
Ветер в лицо.
Только вперёд!
Слова в пустоту –
Рассыпаются в прах.
Мысль – в высоту,
Позабыт внизу страх.
Горы как тайна,
Облака – миражи.
Грохот камней –
Вскрик тишины.
Птицей в неволе
Сердце бьётся в висках.
Взглядом – наверх,
Цель – в небесах.
* * *
Я снова ухожу туда,
Где в одиночестве горит звезда.
Где ветер песню мне поёт,
И где меня никто не ждёт.
Где эхо отмеряет путь,
Где ничего нельзя вернуть.
Где с небом сходится земля,
Где можно всё и всё нельзя.
Где оглушает тишина,
Где с камнем говорит вода.
Где мысли убивают страх,
Где гром смеётся в облаках.
И где печаль мне не нужна.
Я снова ухожу, туда.
* * *
То ли во сне, толь наяву
Увидел я прекрасную страну.
Там воздух чистотой пьянит,
Родник хрустальный с гор бежит.
Там звёзды падают с небес,
Там у озера растёт волшебный лес.
Там в облаках огромная гора
Сверкает как обломок серебра.
Там на лугах растут цветы
Невиданной, чудесной красоты.
Орёл парит в далёкой вышине.
Увидел наяву, казалось, что во сне.
linelight.narod.ru/gory/assoc.htm
 Attachment:
7593643.jpg
(28.8 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пт, 03.01.2014, 08:07 | Message # 15 |
|
| Марина Кузьменко
Про гори
Отак-от просто закохатися у гори,
А потім все життя любити їх
Смереки із ялицями в покорі
А на віддалених вершинах тане сніг.
І очі манить непроглядно гарна зелень.
І час спиняється,
Щоб глянути й собі
На білі хати
В горах схованих поселень
І на стежини, що блукають у траві.
Там інший світ і навіть сонце, що сідає.
Туман долинами
Розлого й гордо ліг
Отак-от просто закохатися у гори.
А потім все життя любити їх
meri.kiev.ua/otak-ot-prosto-zakoxatisya-u-gori/
Attachment:
9255134.jpg
(19.3 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
|
|
|
