Дякую за добірки новин. Принаймні знаємо головні теми. Ех, як хочеться, щоб у новинах було б побільше про допомогу Україні та щодо санкцій або інших заходів проти росії. Але що маємо, на жаль...
Смак брехні як цукор та солодощі - без них ніяк і лише одиниці можуть обійтися без солодкого. А ще від того набираємо вагу. Так і брехня - солодка і потім котиться, набираючи обертів. Та зрештою і самого брехуна змете зі свого шляху
Читаю вірш саме у другий рік від початку великої війни свинособак проти українців. Хочеться вірити, що він останній, тобто коли буде війна, хочеться вірити...
Так. А ще як багато таких, які направо і наліво вигукували патріотичні гасла, а нині і носа на вулицю не висовують або різними методами уникають вступу до лав ЗСУ. Усе відносно, усе.
Просто донести складне - це і справді мистецтво. Адже можна багато говорити, показувати, а до розуму й серця не дістанетеся. А можна кількома реченнями розказати про усю біль і страждання цілого народу, у нашому випадку українського
Звісно, зараз понад усе - боротьба за Перемогу. Але потім будуть роки (а якщо корупція буде на тому ж рівні, як зараз, то й десятиліття) для відновлення країни. Багато населених пунктів мабуть вже й не відновлять - вщент зруйновані.
Гарна і універсальна відповідь на подібні запитання! І справді, ми віршуємо, цього прагне душа. Професійно, чи ні, то вже інша справа, але ж ніхто не каже, що він професор і талант у поетичній майстерності. Хоч з іншої сторони, коли людина віршує дуже добре, усвідомлює це і каже це іншим (розповідає, що майстер), то вже є проблема.
Якщо чесно, то ці світлини відчуваються як розгін проросійського ІПСО. Звісно, можна у відповідь написати багато чого і погоджуватися чи бути противником кадрових рішень, ведення бойових дій, рівня корупції чи політики. Але у воюючій країні, тим більше яка обороняється від набагато більшого за чисельністю і ресурсами ворога, подібна фото-мемо-творчість - просто шлак. З дивану якось краще оцінювати усе або "усепропало"
Без військової допомоги цивілізованих країн що Залужний, що Сирський нічого не змогли/зможуть зробити із навалою свинособак, які мають вдосталь боєприпасів і до артилерії, і до іншого озброєння.
Відповідь: Дякую за відгук, пане Василю! Не можу Вам щось заперечити, окрім одного: за два роки до вторгнення москалів, Бубочка повністю згорнув роботи по виробництву ракет та протитанкових засобів - "НУЖНО ПРОСТО ПЄРЄСТАТЬ СТРЄЛЯТЬ!". Повністю! За два роки після вторгнення, цей хронічний наркоман та українофоб не спромігся налагодити навіть виробництво звичайних патронів! Що, це теж через підступність вашингтонського "обкому"?..
Справді, ваш чудовий вірш як пісня, звісно сумна: глибокий за змістом, охоплює великий проміжок часу, легко читається, але головне - хочеться заспівати.
Дуже шкода людей, які в нашій країні не мають коштів на прожиття. А нині війна, тож усе ще гірше для них. З іншого боку страждає переважна більшість населення, велика частина - на фронті. Звісно, лишається купка виродків, які заробляють на цьому, але то гімно, яке було завжди і з яким чиновники в долі. Тримайтеся
Справді дуже хороший вірш, бо зазвичай пишуть геть інше своїм колишнім. Кажуть, шо треба прощати - правильно кажуть. Зрештою, усі робимо помилки і якщо іншій людині краще без нас і вона хоче цього, то варто зробити так, що було їй краще.
Маєте рацію. Цей гурт і справді є таким - патріотичним. А ще їхні пісні мотивують до захисту рідного краю, примушують задуматися над тим, хто ти є для України.
Відрадно, що про красу природи може на даний час написати майстерно лише ЛЮДИНА. Ось приклад запиту до штучного інтелекту Chat GPT: "Напиши вірш для дітей про красиву зимову природу".
Відповідь всесвітньовідомого штучного інтелекту:
На землю спустилась зима в білому платті, По небу танцюють сніжинки, ніжно вкриваючи світ.
Ліс одягнувся в сріблястий наряд, Де дерева стоять, наче ведмежі ладоні, стрункі й високі.
На гілках іскряться кришталеві прикраси, Звідусіль чути гомін, як веселий вітерець на лісових стежках.
Білі та легкі, ніжні як пір'їнки гусенят, Летять сніжинки, танцюють, навколо летючих пташат.
Поля під ковдрою снігу вкрились, як казковий килим, Іграшкові сніговики радісно дивляться на нас з усіх боків.
Зимовий вечір мов магічна казка, Де зорі світять як феї, освітлюючи наш світ яскраво.
Така весела та прекрасна зимова природа, Запрошує нас у світ чарівної краси, де кожен момент – неймовірно веселий подарунок.
Мабуть саме така зима і повинна бути в уяві дітей. А чого дітей - і дорослим подобається не менше, коли хоч морозно, але тихо. Дякую за зимові брильянти!
Дякую за ваші старання донести велику поезію та пісню до тих, хто не знає мови оригіналу. Кажуть, що переклад творів - мистецтво або новий твір. Так і є!