Пане Дмтре, як бачите, вірш опубліковано. Єдине, що потрібно - це вказати населений пункт, область, де Ви проживаєте. Це для того, щоб віднести Вашу сторінку до певної категорії поетів, а так Ваші твори розміщуються у розділі "Терра поезія".
Ваші схвальні чи критичні відгуки про нову панель інструментів лишайте у коментарях до цієї новини. Якщо буде більше негативних - я поверну стару панель інструментів (тільки прошу пояснити причину чому саме негативно чи позитивно).
Якщо хтось не зрозумів - я спеціально опублікував ось це:
Для наглядного прикладу подивіться на ТЕСТОВУ піблікацію твору. Вона опублікована у такому розділі: "Терра-ПОЕЗІЯ"/"2007 рік" та має назву: "СТАТТЯ для перевірки. Можете не переглядати!". Ось Ви її бачите у першому меню, у другому, але у її рідній категорії не має, хоча лічильник "2007 рік [3]" показує правду - там 3 твори, а наяву - лише 2!
Пані Світлано, з релігійно-етичних міркувань прошу не додавати до цієї статті коментарі на цій сторінці. Шановні відвідувачі сайту!
Усі коментарі, залишені тут, будуть видалятись! Також буде понижуватись рейтинг користувачів та ставитись зауваження. Незареєстровані відвідувачі будуть заблоковані по ІР.
Та, це не означає, що цю тему не можна обговорювати на сайті. Коментарі лишайте у спеціальній темі на форумі. Швидко перейти до неї та лишити відгук Ви можете, коли перейдете за цим лінком
Шкода. Не відають що кажуть. Усі біди в Світі від зневіри у Бога та продану душу. Нам намагаються нав*язати інші віри, навіть виправдавши нібито давньослов*янску, язичницьку, так так - язичницьку віру. Нажаль 75 років комуністичного бісовського зневірства дає свої плоди - плоди богохульства, відродження сектанства, ворожнечі між народами. Гордість нам не дає розкаятися у своїх гріхах. Ми виправдовуємо себе і пояснюємо відверті речі законами природи, законами фізики, багатобожеством... Може нам почати приносити людські жертви перуну? Не хочу принажувати нашу історію. Дикунські були вірування. Дикунські обряди. Повертаючи язичництво та багатобожество іноді прикриваються національною ідеєю. У свій час В. Соловйов дав таке формулювання: "Національна ідея - це не те, що думає про себе нарід в часі, а те, що думає про нього Бог у вічності". До речі, наш відомий історик М.Грушевський вважав, так тепер вважаю і я, що національною ідеєю нашого народу було православ*я. Його ми захищали і розповідали усьому світові. Коли буде віра в душі, Благословіння Боже - буде і держава, і наша, рідна, українська мова.
Проблема нашої держави та й інших - це релігійний нейтралітет - і результат - бердак у державі, бардак у наших серцях. На президентських виборах мало одне одного не повбивали. І за кого? За богів? Та ні - за таких, як ми. Тільки у багатших на сотні тисяч разів. Возвели собі кумирів, а потім кажемо - як нам погано жити!
А спробуйте покаятися. Чесно. Відверто. Іншій лидині (священнику) Не просто сказати - "Я каюся", а усвідомити свій гріх і більше цього не робити. НІКОЛИ! Не вийшло? Я так і знав! Гріхи не дають. Не дає лукавий!
А що поганого у заповідях Хрестових? Ви за вбивство, за крадіжки? За "спаннями" з чужими жінками, а жінок з чоловіками? Ви за розбиття сімей? За брехню? Сподіваюсь що ні. Та усі наші юридичні кодекси з тисячами статей не замінять ці заповіді. Такі прості і такі величні водночас.
Раз піднімають на сайті таку тему - значить потрібно. Ви можете її просто не переглядати. Та якщо ж написали - та маєте відповідь.
Точніше буде так (не вириваючи речення з контексту, бо можна зрозуміти рос. слово "немощи" як рештки людини, що лишились після поховання, а це НЕ ПРАВИЛЬНО!). На українську мову не перекладаю, адже від невдалого перекладу можна втратити головний зміст цих слів.
(Джерело за лінком) "Господь сказал приведенные выше слова: «довольно для тебя благодати Моей, ибо сила Моя совершается в немощи». Испытывая собственную немощь, человек полнее чувствует и осознает в себе силу Божию, входящую в него, как дар свыше. Эта сила давала возможность св. апостолу совершать великие миссионерские труды."
"Приснопамятный Митрополит Санкт-Петербургский Иоанн (Снычев) неоднократно говорил в своих проповедях о необходимости покаяния. Ибо только через него, через исповедь собственной немощи мы позволяем Богу действовать в нас и через нас. В одной из своих бесед он говорил буквально следующее: «Я ко всему готов, ибо надеюсь не на свои силы, но на благодатную помощь Божию». «Сила Моя совершается в немощи (2 Кор., 12, 9), – сказал некогда ученикам Своим Господь и Бог наш Иисус Христос. Сие и буди, буди! Аминь."
І більш доступніше:
Когда мы считаем себя сильными, тогда-то мы всего слабее, потому что, полагаясь на себя, мы не взываем о помощи свыше. Но, когда мы сознаем себя слабыми и немощными, неспособными на борьбу, неумелыми в труде, тогда мы сильны тою Силою, которая "совершается в немощи". Мы поистине сильны, потому что обращаемся к Богу, умоляя о Его помощи, в которой Он не отказывает никогда. Увы, слишком часто, под предлогом слабости и неумения, мы отказываемся от предстоящей нам деятельности и, не чувствуя в себе способности к полезному труду, предпочитаем оставаться в полном бездействии. Не лучше ли было бы передать наш труд в руки Господа, Который восполнит все наши пробелы и преобразит наши слабые способности, исполнив нас Своею силою? Он готов ежедневно творить такое чудо, ибо "сила Его в немощи совершается". Своею бесконечною премудростью Он заменяет нашу человеческую неспособность. Ал. Павел был глубоко проникнут этой мыслью, когда сказал, что хвалится немощами своими, чувствуя, что сила Божия проявляется в нем, и поэтому он сознавал вполне, что "когда он немощен, тогда силен" (2 Кор. 12, 10).