хоч без пера, бо втік прогрес, але душа в віршах присуня, хміліть фарби... десь там, десь... а тут слова пливуть в майбутнє, поміж ножів, чорнил і дюн, поміж дублерів й паразитів, торкнулись в серці ніжних струн, їх хтось таки помітив...
Дуже дякую Свiтлано. Бо це справді моя душа. Бо це справді моє терпіння. Бо це справді те що я хочу. Бо це справді є я. І дуже дякую за дуже гарний коменар, що справді задів мене і те що в мені тривожить! Дуже!!!
Знаєте, що помітила... Інколи читаєш рядки і бачиш життя людини: хвилини, роки... іноді ємоції, відчуття... буває аналіз... А є, що людина пише те, що всередині, тобто озвучує свою підсвідомість. І чомусь перше враження все ж озвучення, хоча по змісту то підсумок, аналіз... ДУЖЕ СПОДОБАЛОСЯ! 5!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
