Цей поет - Леонід Кльосов. Його сторінки віршів є на нашому "старому" сайті: http://virchi.narod.ru/poeziya/klosov.htm. А кілька рядків його твору не раз обирав як підпис-девіз до профілю на сайтах: "Ходім до Храму. КАЯТТЯ потрібно. Нас так обсіли капосні гріхи...
...Ходім до Храму Вічного спасіння, Наблизим день спокути й каяття За всіх усопших душ - благоговіння Прохаймо прощення на залишок життя."
Можливо таким чином хоч кілька людей і привернув до поезії. Вважаю це добрим вчинком. У нас у місті був таж поет, який за власні кошти друкував книги а потім їх роздавав на автовокзалі. Так от на наступні збірки йому кошти надали здається іноземці. Тоді мені особисто було соромно за нашу державу, за наших місцевих можновладців, які не спромоглись допомогти цьому поетові... Тепер його не має з нами. Його життя скінчилося. Але поезія і досі з нами...
Я не мастак у поетичних формах, тож оцінюю вірш за власним сприяйняттям. Скажу, що вірш мені сподобався. Як на мене, чим доступніше, тим краще. Тут саме це є. Просто і красиво.