Пт, 08.11.2024, 01:43
Меню сайту
Категорії каталогу
Дрімер Джейана [7]
Гонта Василь [0]
Басенко Олександр [6]
Гойванович Лілія [3]
Лотоцька Раїса [2]
Назаренко Володимир [9]
Мілєвська Тетяна [109]
Козловський Володимир [14]
Генрик Флора [16]
Мілевська Наталія [12]
Дебелий Леонід [117]
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 464

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Миколаївщини категорії та розділи української поезії, українська проза Басенко Олександр
 

Перш ніж братись за перо… (роздуми з приводу)

     Дехто вважає,що завдання написати ювілейний нарис, зарисовку чи навіть фототекстівку про якусь людину не є для журналіста занадто обтяжливим. Описав життєвий шлях ювіляра, назвав позитивні риси характеру, розповів про добрі діла і помисли, побажав всього найкращого в подальшій діяльності - і, вважай, стаття готова…
    Але насправді це не зовсім так. Зараз не тільки нариси, присвячені окремим ювілярам, а просто позитивний відгук про людину, надрукований в газеті, викликає інколи неоднозначну реакцію.
    Одні висловлюють своє негативне ставлення до написаного при зустрічах, інші телефонують: "І кого ж ото ви в газеті надрукували? Та у неї (чи у нього) такий сварливий характер! А з скількома людьми він (вона) перелаялися! І в сім`ї у них не все ідеально. А отой скнара, той бюрократ, а той розпусник, той гультяй… А ви про них в газеті пишете."
    Про подібні ситуації доводиться чути від колег, траплялись вони і в мій творчій практиці. Пригадую, як в середині дев`яностих років газета надрукувала фото механізатора одного з сільгосппідприємств, відзначивши його багаторічний досвід роботи і те, що в ці дні "він по- ударному трудиться на оранці зябу,виконуючи денні норми на 115-120 відсотків."А через деякий час при зустрічі керівник підприємства зауважив, що знімка того механізатора в газету давати не слід, бо за кілька днів перед тим він вчинив вдома п`яний дебош. Хоча по роботі до нього зауважень немає.
    Я відповів, що в момент фотографування механізатор дійсно таки працював у полі і, дай бог, так працювати кожному. Бо якщо в той день у нього була чимала смуга зораного поля, то у тих, хто працював поруч - мізерні ділянки. Що ж щодо його поведінки в сім`ї, то для цього є громадськість, трудовий колектив, якщо вони вважають за потрібне, то нехай направляють колективне спростування в газету.
    Минуло близько двадцяти літ з того часу, а проблема ця не зникла. То як же бути в таких випадках?
    З точки зору блюстителів моралі виходить, що ідеальних людей зараз взагалі нема, а якщо вони і є, то аж ніяк не серед молоді.
    Охочих взяти на себе обов`язки суддів над іншими зараз існує чимало. І якщо з десяти опитаних думок про ту чи іншу людину дев`ять чоловік висловиться про неї позитивно і лише десятий скаже щось погане, то чому ми повинні орієнтуватися саме на того, десятого?
    Один з моїх знайомих, до речі, досить відома в місті людина, цікавий співбесідник, який відзначається оригінальністю думок, принциповістю і безкомпромісністю. Але жодного разу не довелось почути від нього хорошого слова про людей, які зараз проживають у райцентрі чи, навіть, у районі. Бо всі мають недоліки.
    На жаль, таких суворих "суддів" у нашому суспільстві ще вистачає . Може, нещодавно введені в шкільні програми так звані "уроки толерантності" сприятимуть тому , щоб в майбутньому їх буде менше.
    До речі, механізатор, знімок якого було надруковано в газеті, згодом перестав пити взагалі і став зразком не тільки в роботі, а й в побуті.
    Так було колись, а в наш час нелегко знайти в селі рядового трудівника, майбутнього героя газетної розповіді. На перший план героїв сучасності виходять підприємці, фермери, одноосібники.
    При підготовці публікацій, мабуть, доведеться врахувати, наскільки бездоганно вони сплачують податки і розраховуються з найманими робітниками. Бо цей показник вважається зараз чи не головним критерієм високої моральності в суспільстві. На жаль, в цьому плані ідеальних особистостей дуже мало. А якщо прислухатись до думок нелегально працюючих, то таких роботодавців взагалі нема. Отож, мізкуймо, зважуймо всі "за" і "проти ", перш ніж братись за перо…


Додав: basenko (15.11.2011)
 
Розміщено на сторінці: Басенко Олександр

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2214 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): ювілейний нарис, Басенко, нарис, репортаж

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 virchi • 11:51, 15.11.2011 [Лінк на твір]
Можливо для більш великих міст, коли один одного ніхто не знає, це не актуально, але для маленьких (у місті 12 тис. населення) це є проблемою.
avatar
2 Asedo1949 • 18:32, 15.11.2011 [Лінк на твір]
Пане, Олександре, я погоджуюся з вашими роздумами, бо життя прожити- не ниву перейти, та й випадки бувають різні. Але якби там не було- ми люди, що носимо часточку Бога-душу, а в грудях б'ється орган, що працює в унісон з душею, то ж треба просто не дозволяти розуму бути хитрішим за них. up


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz