Ось тут, пані Ольго, Ви можете розміщувати свої твори. Додавати фото, малюнки треба лише із зовнішніх сайтів - натиснути кнопку [img] та вказати лінк (з іншого сайту) з фото. Світлина повинна бути розміром не більше 400х300, адже більше фото просто зробить вигляд сторінки через великий розмір спотвореною. Спробуйте. Якщо виникнуть питання - кажіть. Я обов*язково допоможу.
Танцює з Вітром, ну для когось щастя в "новій машині", чи "шмотках" чи в дорогих прикрасах, чи навпаки в дешевих, але подарованих кимось дорогим... Для кожного щастя своє і казати, що людина неправильна, якщо купує авто і від цього щаслива теж нонсенс. Ти ж незнаєш скільки їй треба було пройти, щоб досягти цієї мети, а досягнення мети - теж щастя. Для дитини щастя - купка іграшок, або солдатиків. І хто скаже, що це щастя внеї неправильне? keepo:
Своє життя я розцінюю як низку щасть)…. Низку моментів, коли серце виривається з грудей, коли хочеться дихати, радіти…. І не обов*язково для цього щось вживати чи купувати щось дороге.. Варто лише пройтись по осінньому парку, посидіти ввечері на берегу річки, спостерігаючи за заходом сонця, провести час з самими дорогими людьми… Побачити щастя, іскру в їх очах..Лише заради цього варто жити і це приносить щастя.. Усвідомлення того, що ти можеш віддавати часточку себе близьким, що можеш когось надихати, що ти живеш… ось що таке щастя.. любити, відчувати тепло в душі… Щастя мені приносять й сніжинки що падають з неба і швидко топляться на долонях і дощ, під яким саме класно гуляти, і прогулянки природою, або місцями з мінімальною кількістю людей, щястя приносить те, що дорогі мені люди щасливі…. А це саме головне……
Щастя… Так багато моїх знайомих нарікають мол де ж то щастя…чому ми такі нещасні… Мене завжди дивувало це…..Дивувало й те, що люди прагнуть знайти щастя в новій тачці чи в якихось шмотках… Воно все таке пусте, швидкозникаюче…. А коли ми старіємо…стоїмо на порозі смерті…. “Мир такой прекрасный за секунду до взрыва».. Коли ми дивимось на життя яке ми прожили і бачимо що воно було безглуздим пустим…Чому ж ми тоді жили? Чого ж ми добились? Можна прожити життя достойно…. Насолоджуючись ним, беручи від нього по максимуму..Це такий собі яскравий спалах… Раз і немає… Ми всі помремо, нікому цього не уникнути.. Смерть – частина врученого нам пакета….А поки ми живем.. це класно… хай які б суїцидальні думки не приходили часом, хай би що казали а так і є… Да, воно жорстоке, да, несправедливе… Але… Все відносно… Закінчення - в наступному коментарі
Щастя вбачаю у пізнаванні нового, русі вперед, трохи радію й перемогам, не цураюся і комфорту. Та у русі треба пам'ятати, що періодично розслабляючись пройдеш набагато далі, ніж "одни духом". То ж не забуваємо відпочивати!
Щастя... Хм... Бачити народження твоєї дитини, тримати її на руках і відчувати дотик її маленьких рученят... Разом з коханою людиною йти життям, не звертаючи увагу на перешкоди... Жити так як хочеться лише ТОБІ
Повсюди сонечко і вітер, Я вже між зорями лечу. Осипав щедро цвітом квітень, - Черешні ранні облечу. Бузок милується собою, Зірками дивиться в цвіти, Лошак спішить до водопою, Щоб на мізинчик підрости.
Пр.: Крапелька дитинства - Це життя моє, Крапелька дитинства - Щастя це моє. Крапелька дитинства - Це життя моє, Крапелька дитинства - Щастя це моє.
Пташки навчаються літати, Біжать за ними малюки, Дитинства крапельку спіймати - І випустити із руки. Бузок милується собою, Зірками дивиться в цвіти, Лошак спішить до водопою, Щоб на мізинчик підрости.