Розумію Ваші побоювання, Олександре, за "справжнього Василя". Але не хвилюйтеся, з ним усе гаразд: не розплився в хвилях слави, не канув у безодень мовчання. Поки тримається на плаву, так би мовити..
Однак, хочу у Вас уточнити, в якому місці (тла коментарів) Вам вдалося побачили мою нездатність реагувати на критику. Тут ніби швидше навпаки - відбувся конструктивний діалог щодо моїх "помилок" ( як Ви дозволили собі висловитися). Це про критику...
Про те, що хотіло б себе видати за критику, відповім образно: не все те, яке капне Вам на голову згори, слід вважати каплею чистої доброзичливості...
"Неможливо, щоб спокуси не мали прийти..." але людина має противитися їм... Сьогодні ж навпаки їх рекламують, відбілюють, намагаються "одухотворяти" ... надають їм зелену вулицю, забуваючи, що "горе тому, через кого приходять вони!". І це лихо набирає ознак світового маштабування і проектування.
Біблійне "яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?"...набуває сьогодні особливого ваги. Надто велика спокуса здобувати тлінні речі, занедбуючі при цьому "скарби небесні"...