В чому , безсумнівно Ви маєте рацію, що поширюється це явище доволі стрімко. Маємо бути напоготові, адже в першу чергу це відкрита небезпека для наших дітей і внуків.
Будьте певні, що переживе, пані Катерино, бо що то людські закони, коли вона під Божою опікою знаходиться. А сьогодні, коли законодавчим процесом керує гаманець, ще не такого надивимося...
Тут більше зелені і ночі прохолодні, а дні дійсно важко переносити... Однак доводиться: зимою - морози, літом - спеку тридцяти-градусні. Розширився діапазон температурних частот внаслідок нестримної "прогресивної" діяльності. Відсутність помірності. Доводиться терпіти ...
Вірш багатий гамою емоційних переживань, пані Ірино. Відчувається у ньому присутність "апостольської солі" - прагнення бути відкритою і правдивою. Однак паралель, яку пропонує пані Наталія (щодо форми подачі) вартує Вашої уваги. Це дає можливість не зациклюватися на власній ноті творчості (варитися у власному творчому соці) , а перебувати в постійному пошуку, що і сприяє творчому росту. Через це доводиться проходити всім...
Мудрі судження виклали, пані Катерино. На жаль сьогодні більше спекулятивної риторики на мовному полі, а ніж фундаментальної розбудови рідного слова... Але на все свій час.
Ой, плекає ту гордість не любов, а пристрасть, інколи наскільки близька до неї, що і не розрізниш. Як гарно написав про неї апостол Павло: Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!
А пристрасть хіба здатна хочаб на один пункт із перерахованого ???
Пристрасть-плотська любов-розпалює у людині гординю, навіть коли її (пристрасть) впелинати "високими" почуттями. Не здатна вона на жертовність і все.
Гарно. Одна назва чого вартує. Видно, що вірш почерпнули з глибокої криниці болю... Актуальний для нашого сьогодення. І що тут вдієш... Змістовний вірш, пані Галино.
Талановито: коротко , змістовно. тактовно... Найбільше сподобалось «Не нарікай», оригінально про даму без "усяких вад"... Взагалі, від прочитаного отримав емоційне задоволення. Майстерно, майстерно, пані Алло !!!