ХТОСЬ ІЗ НИХ МАБУТЬ ЗДУРІВ

ХТОСЬ ІЗ НИХ МАБУТЬ ЗДУРІВ

Сум річок, морів бурчання,

Озер прокляття і клятьба.

Плеса мутного гойдання

І риб збентежених журба.

В стресі небо захмарило,

Уперше бачило таке.

Комусь дуже закортіло,

Зробить видовище жалке.

Богів висікти лозою,

І людські душі спопелить,

Хтось готовий до розбою,

Готовий світ увесь спалить.

В нього є доручна згода,

Бо так чийсь розум повелів,

Влада, сила, воєвода,

Та хтось із них мабуть здурів.