Іринко,вірш про сільську місцевість,я не уявляю собі селищної хати без хліва чи повітки (можливо я у цьому плані відстаю ?).Вірш написаний з розповіді людини, в якої жінка і дитина лишилися в селі під Славянськом,він розповідає,що вони ховаються в погріб,саме про ці біди я і написала.Дякую за відгук.
Пані Іринко,це я Вам "-" поставила!Вибачте,я ще не зовсім зрозуміла цю нову систему оцінювання,думала ,що у верх то добре, а вниз-ні,а виявилося ,що навпаки,вибачте.
Правда Ваша ,Наталю,Материнське серце ніколи не згодиться з тим,що її дитина погана,бо ж ростила її з любов"ю, пестила ,ніжила,віддавала останній смачний шамточок,не лишивши собі нічого...У всіх матерів болять серця ,всім однаково боляче.
Наталю,не цей вірш вмістив в собі всі почуття материнські ... Скільки таких матерів зараз у нашій країні? Хай всі синочки додому повераються здоровими! Вірш крик і плач душі і серця!
У тому,що ми винні погоджуюсь з Вами,але на половину, бо нами "керують " "сильні світу цього" ті,у кого влада, гроші ,а значить сила.А те,що люди "продають "себе- це очевидно.Дякую,Ірино,що продовжили діалог.
"Обнажоння душа, что ж ты так пережываеш, Человек,(ты это знаеш) Жить не может не греша"Павел Гет (Якщо не поиляюсь) Бережім свої душі від зла ,черствості....