...у неї душа осіння
і скільки б не мліло сонце
на вікнах - важкі гардини
невисвітлених думок
та ще - довжелезні тіні
на кожному неба кроці
нанизує доля смуту
у сіро-тугий разок
і хай надоокруж літо
запалює вабні свічі
у серці її навіки
заселено листопад
буває здригнуться губи
сльоза розтривожить вічі
і ще голосніш затужить
душі невеселий лад
та сльози до ранку стихнуть
і знову невгамне сонце
теребитиме гардини
несвітлих її думок
топтатиме довгі тіні
і марно на кожнім кроці
хотітиме розірвати
зажури тугий разок...
(20.06.14)
Цікавий за змістом і формрю віршю Сподобалось. Зауваження лише одне - попрацюйте над римами у кожному рядку. Найкраще було, якби вони співпадали у кожному відповідноиу рядку кожної строфи. Натхнення Вам!!!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")