ДОРОГЕНЬКА

Дорогенька моя, дорогенька!
Як побачу сердЕнько аж тенька,
А як голос твій дивний почую,
Насолоду сердечну відчую.
Ой, які ж ньому срібні дзвішчки,
Що течуть потічками струмочків,
В твою слушну цікаву розмову, 
Не вкрадеться ніде зайве слово.
Тільки десь тебе, любонько, стріну,
Враз у думи солодкі порину. 
Дорогенька моя, дорогенька!
Ой! Не любить менЕ твоя ненька.
Бо для того, щоб вмився сльозами,
Засадила город гарбузами.
Та я враз забуваю про відчай,
Як на мить зазирну тобі в вічі
Посміхнуся, вклонусь тобі чемно,
Ось і день промайнув неларемно.
Червень, сонечко сяє в блакиті,
Вся земля в різнобарвному квіті,
Я раюю в природніи єднанні -
Хай і нам пощастить у коханні.
Дорогенька моя, дорогенька,
Хай спекотно, хай дощик дрібненький,
Хай у полі пронизливий вітер,
Та душа у небесній блакиті.
Вона чиста безмежна безкрая,
Дорогеька, тебе я кохаю. 
Мрію, сонечко сяде низенько,
І засне твоя втомлена ненька.
А ми всядемось разом на призьбі,
Та й підхопим тихесенько пісню.
Хай летить аж до самого неба,
Хай кружляє, мов пташка, над степом.
В зибці ночі нас двох колисає,
В ній кохання живе, не вгасає
Дорогенька моя, дорогенька!
Полонила моє ти серденько.

14.06.2014