1)"Макро зводить мікро..." 2)" Споживаймо видимість достатку? На комфорт встановлюймо права?" Давно вже встановлені і розподілені кимось, тільки по якому праву ?- ось це питання залишається без відповіді! Як завжди вірш спонукає читача мислити...Гарний вірш! З"являйтеся частіше на сайті ,анумики сумують без вашої творчості і без спілкування з вами.
Ваш відгук ,п.Валентино,як цілющий бальзам на зболену душу...Намагаюся уже багато років підряд позбутися спомину,але це, певно, неможливо ,або потрібен гарний психолог...Дякую,вам ще раз,можливо ,ваші слова розради слугуватимуть мені в майбутньому...
"Чи пуантах ,чи постолях Танцювала на квасолях... Танцювала ,ще й співала Долю,щастя викликала..."Ви,Оксаночко,як завжди з чарівною паличкою -пером у своїй тендітній рученці,гарно " витанцьовуєте " вірші,зачитаєшся...
У мене був тато ,Оксаночко,тільки жив у іншій сім"ї,а мама тяжко захворіла,залишившись одна з двома маленькими дітками...Дякую за щирість ваших слів.Роки змивають болі ,лиш згадка кліщами тримає спогад...
Продовження я "допишу" собі сама і обов"язково з щасливим кінцем (суму й так вистачає) !Умієте ви,Марієчко "підливати масла в вогонь",заінтригуєте і раптово поставите...,але ж, як вчасно поставите,..."Думай ,читач,думай!"
"Життя прожити - не поле перейти " і ,якщо в серці народжуються такі рядки,то поруч з вами "настоящий полковник"!!! Гарний вірш, прекрасні слова у ньому (в закладочки додала,дякую!)
"Прийде весна і пролісок розквітне, Не стане холоду ,лише тепло привітне Двох сердечок торкнеться крадькома- Була розлука і уже нема..." Так вона і буде,Іванку! Настрій і віра,ось що головне!
Про калину багато написано і тема уже не нова,але ваш вірш торкається душі мелодійністю ,ніби роса-сльозинка на калинових кетягах журом і любов"ю переплетений коже рядок...