У ПІДНЕБЕССЯ

Коли загояться всі наші рани,

Нове життя тоді для нас настане,

Кохання наше навесні воскресне,

Здійнявши душі двох у піднебесся.

Рядки нові нізвідки, мимоволі

Вестимуть дві душі назустріч долі,

Моє ти все, я – вірний твій обранець,

Крокуй зі мною, бо любов, як танець.

Бувало легко, та було і гірко,

Стосунки наші – небезпечні гірки,

Та я тебе, як вперше, покохаю,

Щоб наші руки доторкнулись Раю.

Повір лише: все буде ідеально,

Нас крила щастя віднесуть до спальні,

В якій з тобою ми на довгі рОки

Знайдемо миті ніжності та спокій.

Мені ця мрія стане головною,

Якщо і далі будеш ти зі мною,

Мов пролісок, весною повернЕшся,

Щоб досягти зі мною піднебесся…