стародані греки вважали, що СМЕРТЬ на ПІКУ СЛАВИ - найбільший ДАР НЕБЕС...будемо схилятися й ми до такої точки зору!! Небеса забирають КРАЩИХ! ВІЧНА ПАМЯТЬ та ВІЧНИЙ СПОКІЙ нашому Андрійкові!...бо ж плачемо ми насправді не за тим, кого втрачаємо, а НАД СОБОЮ БЕЗ НЬОГО! мої співчуття всім тим, хто відчуває ВЕЛИКУ ВТРАТУ!
дякую, та я не старе й далеко не самотнє й слава Богу не хворе...разом з тим для псевдо-друзів вирішила що тепер такою лише буду й "мать ТЕРЕЗУ" в собі доведеться просто вбити нарешті, щоб жити для себе!!
Нехай у Св.Миколая знайдеться достатньо гостинців щоб всі мрії, бажання й сподівання здійснилися й було у всіх мирне небо над головою й рідна земля під ногами!!
саме так...пишеться те що в душі...та поки що на яку б тему не писалося та все одно не здатна душа вирватися з того оцепеніння, що пережито..і що вже назавжди закарбувалося в серці
ВІРШ НАПИСАНИЙ НЕ ПРОСТО ТАК - МЕНІ ДІЙСНО МИНУЛОЇ НОЧІ ВПЕРШЕ ЗА ВСІ 17 РОКІВ ПРИСНИВСЯ МІЙ СИН ДОРОСЛИМ..ХОЧА ПОМЕР НЕМОВЛЯМ...І ОДЯГНЕНИМ БУВ В БІЛУ ВИШИВАНКУ З СИНЬО-ЖОВТОЮ ВИШИВКОЮ...НАПЕВНО ЦЕ НЕ СПРОСТА!