не помиляється лише той, хто нічого не робить!! але краще вчитися на власних помилках, бо чужі поради точно недоречні...все в житті - це дуже тонка грань між добром і злом...між правильним і хибним..так як все в житті, або ліки, або яд - залежно від індивідуальної дози...
...коли робиш власну помилку і щось не так, то не на стільки боляче й часто й стерпиш і промовчиш, бо це ж був твій вибір!!! ...але коли явно поламали твої плани,твої почуття і відчуття - БО ТАК БУДЕ КРАЩЕ, а вийшло геть НА ГІРШЕ, то сумуєш за власними помилками... Особливо коли життя вже нема часу й нема сенсу міняти, то дуже боляче, що прожила його бо хтось вирішив ЩО ТАК КРАЩЕ!!! ...а для кого воно вийшло те "краще" і для чого...???
вам не зрозуміти, я бачу, тому не пробуйте щось пояснювати також по принципу, бо так, на вашу думку, "КРАЩЕ!"
я так бачу...тому що батьки явно бачать, що штовхають на помилку...але головне, щоб їх влаштовувала ця ситуація, щоб так було краще саме їм... ...то хіба це по-вашому батьки роблять як на краще, бо думають, що так краще..?