Облесливість дратує і обман,
Коли заради власного спокою,
У спину ніж втикають раз у раз
Й свої гріхи приховують тобою…
На людях посмішка, а камінь у руці,
Яким проламують підступно душу…
Затисну зуби й гнів свій в самоті,
Бо від Диявола оберігатись мушу…
Я не чекаю, щоб любила чортівня,
У спокій огорнуся молитвами…
Я сильна й виживатиму одна,
Хоч смородом лихим і обливали…
Я вірю Бог, як завжди, знову вбереже,
Від «друзів» тих, що так паплюжать,
Бо ворогів таких не маю, мабуть, я,
Що явно Чорту вірно служать…
Вже краще мати дійсних ворогів
Ніж «друзів», що вбивають душу…
Тому лихого в серце не впущу,
Якщо й назавжди замовчати мушу…
Відкрию душу тільки Небесам,
Молитимусь й за недругів щоденно,
Думки і мрії я вкладатиму в пісні,
Щоб не пройшло життя моє даремно.
Іванна Осос
24.01.2017
у Вас 
0
