Дякую! ...так, розумієте! оце знайшла в житті такий от спосіб скидати з душі усе, що накипіло, особливо коли важко, а коли все добре, то й душа ліниться писати... а тягар? та все життя - тягарем упало але , мабуть , досить сильна, якщо посилаються постійно такі випробовування, для чогось Бог послав мені й отакий дар...можливо щоб справлялась і від оптимізму таки не виліковувалась, не зважаючи ні на що!
Хтось пише щоденники і так легше жити, а в мене "життєвий щоденник" - це моя поезія, мої збірки і насправді лише я знаю, про що на якій сторінці цього "щоденника" написано...і що в той момент було пережито
Буває навіть смішно, коли , читаючи мої рядки , хтось ображається, бо сприймає, що написано саме про нього...ну дуже часто таке буває, коли на "злодіях шапка горить"... але і таке мене тішить і в цьому знаходжу, бо таким чином виходить, що й "сміття виносить саме себе з мого житття"...