От знову в квітах догорає літо
У травах, сонечку, вітрах…
Душа співає, ще теплом зігріта,
Тремтяче серце в грудях, наче птах…
У вирій хоче вирватись, напевно,
Полинути туди, де ще весна…
Де почуттями сповнене повітря
Та мед п’янкий, солодкий на устах…
Життя не хочу повертати в осінь,
Благаю зиму не торкатись скронь,
Допоки ще люблю, живу і мрію
Не попадатиму у старості полон…
Душею буду вічно молодою –
Стрічати весну навіть восени,
В колоссі щоб буяли ранні роси
А роки в небуття не йшли…
Хоч знову в квітах догорає літо,
Я відчуваю молодість в літах…
З весною в серці я блукаю світом,
Життя врожай збираю навіть в снах…
28.08.2017
#поезія_Іванна_Осос
| 
у Вас 
0
дякую!
