В дні оті, коли війна бушує,
Мати у сльозах чи і вдова…
Землю рідну вороги плюндрують –
Чи ж на часі нам такі дива..?
Як же можуть і гулянки, й співи
Вирувати у скорботні дні…
Хто ж погляне в очі рідним,
Чиї діти вже в сирій землі..?
Всі гучні, веселі фестивалі
Топчуть землю, як і вороги…
Для молитви вже часи настали,
Перемогу ми щоб здобули.
То ж чи справжні ті от українці,
Що гулянкам приділяють час,
Коли кров’ю освятивши землю,
Хтось віддав життя своє за нас..?
Помолися, український роде,
Під могил холодним тим хрестом,
Адже гріх цей подолати можна
Лиш МОЛИТВОЮ й ПОСТОМ...!
29.07.2016 Іванна Осос
у Вас 
0
