Напевно
скоро прилетять лелеки –
У снах вже
чую їх журливий клич…
Та в наше
небо вже спрямовані ракети –
Бажає крові
невгамовний «сич».
Великий Піст
готує нас до Пасхи –
Прийшла пора
смиренних молитов,
Та знову
брязкотять військові каски
І окупанти
топчуть землю знов.
Пора весняне
Свято зустрічати –
Малює сонечко
і квіти дітвора,
Та проводжає
сина мати у солдати,
Бо може
завтра розпочатися війна…
Землі б уже
вквітчатися барвінком,
А водам Криму
обійматися з Дніпром
Та ультиматуми
лунають всюди,
Бо не
прийшли «брати з добром.
У небі нашім
Ангели літають
Їх СОТНЯ, а
чи може, навіть, й дві –
Надалі спокою
вони не мають
Допоки плачуть
їхні матері.
Допоки ненька
- Україна в смуті
Не може Крила Волі розпрямить,
Бо зазіхає «старший
брат»,як завжди –
Пора його
нарешті зупинить!
Не хочу
крові, сліз й жалоби
Я бачити в своїм краю –
Благаю Господа і Небо,
Щоб землю
захистив мою!
5 03 2014 Іванна Осос
|