Гарна чічечка,якщо надихнула на таку піднесену поезію! Згодна із зауваженням пані Катерини-так дійсно буде краще для ритму.Але право вибору за автором.
В житті всіляке трапляється і не кожен має достатньо сили волі,щоб протистояти негараздам:хтось вперто прямує наперекір своїй долі,а хтось опускає руки і пливе за течією-кожному своє...Життєво написано.
Щиро дякую,Оксанко,за такі гарні враження!Для мене початок зими-це очікування новорічно-різдвяних свят,що само по собі створює теплий душевний затишок.
Який прекрасний і величний Ваш зимовий сосновий ліс!Дійсно, природа неповторно-чарівна у своїй первозданній красі, допоки людина не посягне на цю красу і віковічну тишу...Добре, коли людина приходить до лісу з добрими намірами-помилуватися чарівною природою і набратися позитивних вражень-як Ви, наприклад.Тоді ліс приймає з лагідними обіймами і відкривається людині у всій своїй красі!Прекрасний гімн природі!
«Поміж люди скоріше йдіть – Випасать їхні грішні душі!»-мудрі слова. І сильна думка у вірші.Хтось сіє брехню поміж людей,а хтось-зерно істини.Та зряче серце розпізнає,де отой правдивий шлях,що веде до Бога.
Сумна і невтішна реальність...Так,дороги облуди не такі тернисті,як вузькі стежки правди,тому чимало людей звертають на лукавий шлях.Може краще "темінь манить"?
не дорікай, і НЕ відволікай, не підганяй! – собі на шкоду.
…я не назовсім Кай – змири гординю і зачекай: мине зима, і я на радощах знайду тебе сама...-так, всьому свій час і поспішати, підганяти і пришвидшувати події не варто.Все станеться саме собою-так, як повинно статися.Такі мудрі і розсудливі думки, така врівноваженість-як завжди, глибоко про одвічні істини.
Уявляю!Як це приємно-спостерігати з теплої і затишної домівки заметіль,що гуляє за вікном!Розщедрилася у Вас зима,люба Валю!Дякую Вам щиро за такі позитивні враження і приємну розмову!