Гарно,пані Тетяно,філософсько. Не дарма кажуть:хочеш бути щасливим,будь ним.Іноді мрія зовсім поряд,а ми у буденних клопотах і турботах не помічаємо цього...
Оскоми-це душевні болячки.Така негода розгулялася в душі,що аж роса виступила...Ось так я намагалася передати свій душевний стан.Щиро вдячна,пане Олеже! Приємно,що завітали!
Ще будуть хризантеми у Вашому саду,пані Ірино,обов'язково!Журлива осіння меланхолія із запахом хризантем...Гарно!У слові "змеритись" виправте "е" на "и".
Гарна Ваша весільна співанка! Давненько я не гуляла на весіллячку!..Прочитала і собі захотілося до тих гостей.Але 3 дні гулянок-це вже забагато для мене.
Таке воно-життя.Сьогодні воно лагідно гладить тебе по голівці,а завтра-викидає за борт. Це пересторога нам всім:не варто звикати до успіху і популярності,вони-мінливі.Щиро дякую,пані Людмило! Рада Вам!
Ваша правда:слава,наче наркотик,до неї звикаєш і вже потім важко примиритися із втратою популярності,з тишею і самотністю...Так,допоки з нас можна щось витягнути,ми потрібні суспільству.А коли потенціал вичерпується,те ж саме суспільство і викидає нас з п'єдисталу.Щиро Вам дякую за розуміння,пані Ірино! Приємно,що Ви прониклися долею моєї призабутої актриси.
Життя іде, а чи несеться? Немов розлючений боєць я іду на нього...-емоційно,відчувається накал почуттів,відчайдушність. Час покаже,що і як.Він все розставить на свої місця.
Навчись собі не співчувати - Це наче хрест нести і зняти.-мудро,пані Тетяно. Коли людина починає себе жаліти,вона не помічає власних помилок.Себе слід оцінювати тверезо,як і оточуючих.
Отрути трохи – це корисно, Багато щастя надто прісно.-і це мені дуже сподобалося. Ваша правда,коли щастя забагато,людина перестає його цінувати.Для того життя і дає їй певні уроки.Цікаві і глибокі Ваші мініатюри.