Добре, буду старатись, власне кажучи якби я не дослухався то був би і далі напів сліпим у світлі творчої поезії, а так як я вже і казав, мені відкрили очі. Дякую Вам за підтримку
Пане Василь, хочу поговорити про зміст вашого вірша. Ви пишете що він актуальний, хто його знає може він мені також адресований. "Не задавайтеся поети", а хто задається в чому це передається, може я щось пропустив (я рідко тут буваю, і все ж надіюсь що цей вірш не мені адресовано). Так доба не та, щоб шанувать митця, але ми працюємо не для шани. Вірші - це духовна і могутня зброя світлого життя, творімо вічно лише для цього... Будь ласка прочитайте мій вірш останній і особливо останній коментар, наперед дякую
Ех, браття (дозвольте я вас так назву). Та не про себе я писав ці рядки, не про себе! Мабуть не треба було у коментарях першому щось коментувати. Ви цитуєте мої рядки (вибачте є там русизми) і пояснюєте мені їх зміст - я його писав я їх і сам знаю разом із змістом, ні я не ображаюсь дякую дякую вам. Але ось що я хотів передати - головне не талант, головне людяність (та не потрібні мені ті ранги і відзнаки (свистки і дудки), хтось скаже розмріявся да ). Я не впадаю у відчай, так у мене не все виходить, так я ще мало прожив і нехай досвід років мені невідомий, але це байдуже, я вже дещо знайшов і тішуся цим. Я радий тим що маю, я думаю що ніколи не закину свої перші вірші, бо у них моя дитяча і юнацька душа. Кожен коли пише вірші вкладає у них часточку свого серця, так може воно неідеальне, не все вдається правильно відзеркалити, але головне воно живе, до болю рідне і дуже образливо якщо хтось тупо плює на нього. Ну це мов вирок людині, розумієте. Хоча мабуть найбільше все таки я сам себе розумію. Я не хочу вас образити, я не задаюсь, я просто хотів розкрити ваші серця до сприйняття (саме до сприйняття) світу із усіма плюсами і мінусами. Адже для того щоб змінити щось на краще потрібно побачити погане і виправити його! Не знаю чи хтось прочитає ці слова (я бачу що їх крім мене в кінці ніколи ніхто не читає), та надіюсь що ви хоч зараз зрозуміли про що я писав...