Ген у лузі соловей співає Пісня та чарівна і дзвінка Серце моє відчаєм стискає Чому доля в мене така гірка. Ех як хочеться так само полетіти Вільним птахом десь в глибоку синь Сумного не бачити, дурного не вміти Щоб лишилась від всьго лише тінь. У саду румяна калина похилилась Обривають її дружно сірі горобці Чомусь доля моя зажурилась і Помарніла як злаки в колосці. Ех а я хочу просто жити Щоб лилося радістю усе Я навчився вже любити Де ж ти є кохання моє
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
