Щоб навчитися добре писати, потрібно багато вчитися і передусім читати класичну поезію... Необхідно добре вчити, і любити мову, бо мова - це інструмент поета...
Ми багато балакаємо про славу... Пушкін сказав, що Муза - гостя вередлива і вона не приходить у гості до лінивих... Мабуть, це тому згадалося, що у багатьох віршах є чимало різних недоробок і упущень... Шануймося!
Ні, копа літ - це багатоліття... А купа листя чи чогось іншого може бути, але для поезії це не годиться... Поетична мова - мова особлива, тому вона й не дається зразу кожному... Муза чекає й придивляється... А чи працьовитий і залюблений у слово цей поет?..
Замордований люд безупину І віками засліплений блудить... Сильний вірш, п. Наталю... А тому, здається, варто ще попрацювати над останнім рядком і пошукати іншу риму...
І я підтримаю розмову, Віддам усю пошану Слову. Чого, скажіть, нам зазнаватись? Нема ні премії, ні плати... Але нехай перед оркестром Крокує радісний Маестро!
Я перепрошую, можна сердитися, стаючи на захист слова... Але злитися?.. Нащо? І якби це давало результати, то ще куди не йшло... Я свідомо порушував затишшя і байдужість деяких авторів, бо не мав і не маю права мовчати, як літератор-професіонал... Якщо чесно, то багатьом треба було дати різки і було за що... Ви хвалили одне одного тоді, коли треба було сказати, що це слабко, а то й нікуди не годиться... А я читав і мені хотілося плакати... Хіба ж можна під слабенькими віршами писати, що це професійно або аплодувати?.. Навіщо?.. Це ж ведмежа послуга... Якщо сказати людині, що вона талановита чи геніальна, то хіба щось зміниться без напруженої, повсякденної праці... Талант - це великий труд... І успіх та уміння не приходять самі... А якщо з'являються за щучим велінням, то ненадовго... Так Всевишній мудро створив життя... І любов до слова, до творчості - запорука успіху...