Наголоси скачуть, ритм збивається, багато дієслівних, однотипних і відверто слабеньких рим, все одноманітно і більше схоже на крик аніж на вірш! Так колись казали мені - Це - претензія на вірш! Прошу не сприймати мене за ворога, це лише моя думка - вдосконалюйтесь!
БагАття розведемо і вип’ємо вина, - наголос на другий склад Хай розцвітЕ кохання, хай рушиться стіна. - на 4 склад... але я того не бачив поки пані Наталя не сказала!
Дай Бог, тобі Іване, розбити ту стіну! Лиш від любові п'яним закінчити війну Ну буть тобі Ікаром, ти будь собою, Вань... Холодні були хмари, лиш ти таким не стань!
Однотипні рими - то не злочин, звісно, але вони видають або початківця, або ледаря, або людину, що не має дару. Що таке однотипні рими - це коли римуються іменники з іменниками, дієслова з дієсловами, прикметники з прикметниками. От якщо римувати дієслово з іменником, чи іменник з прислівником - то буде цікавіше.
Я, здається, там пояснив свою позицію! І тут також! А на рахунок привітання для Віки, то взагалі не розумію - на біса туди було з критикою пхатися...це ж привітання, а не наслідування Шекспіра!