доброї ночі! пане Василю, я от подумав - чи не занадто швидко Ви почали задумуватись про вік? (хоча про таке думати ніколи не рано) В мене брат в Хмельницькому районі, йому вже 40 років стукне, а він живе своїм життям, з дружииною розвівся, життя так склалося. я сам зараз в погані ситуації...але так сталося...не варто заради того себе ховати заживо
Гарно написано, пані Роксолано! Вірш закликає до якогось повстання, проти обставин, проти себе самого... моя найвища Вам оцінка! Тільки не зовсім зрозумів останнього рядка: "і колапсує з небом на межі." - якось песимістично і "розбито" звучить...псує всю структуру вірша, ніби боротьба і в кінці коллапс....
Якщо ти відмовляєшся від СВОГО народу - "На рахунок "твого" народу, скажу що він настільки твій, наскільки і мій" - не рівняй всіх по собі, це мій народ, бо я його частина! Я не пишу суржем, я пишу тою мовою, якою сам розмовляю! Я сприймаю правду від людей, які змогли показати свою мудрість не "ударами в спину", як ти, так що свою правду залиш при собі, мені "паралельне", конкретно твоє судження про мене, а твоя думка, для мене, не вартує нічого, її теж можеш залишити при собі! Тепер теж репутацію понизиш?
Придивися до суті і зрозумієш! Забагато займенників? - відколи це помилка? Наголос проситься на "твОїм"? - і що? Я рідко пишу літературною мовою, бо в народі її мало, я пишу тою мовою, якою розмовляє мій народ на заході України! Діалекти і тому подібні речі, здається, не відміняли!
Не варт сльозами землю поливати! Не варт спускати очі до загину! Хіба ж не в силі скинути ті "лати"? Хіба ж мети не дійдем? Без упину! Хіба переляком приречені мовчати?....