Вірш Ваший , п. Оксано, дуже ніжний і печальний ...Але я таку тему схожу вже чула...Як у пісні: Не втім печаль, що свище вітер лютий , що січень на вікні , малює мертві квіти...
А що я власне хотіла сказати цим віршем......Що ми всі брешемо кожен день. Навіть якщо кава гидка , а ми говоримо: смачна.....Навіть не всі можуть написати коментарі ті , які є у кожного в думках. Але терпіння не вистачає на все життя....Дякую, п. Маріє! Заходьте на сторінку ще.
У Вашому вірші, п. Роксолано, є такі складні слова:проміфестофільського, словоповернений,листопадоодгорьованого. Читається довго і швидко незбагнеш про що вірш.Може це мені тільки здається.....Не ображайтеся. Думаю, якщо б слова було коротші , то читалося швидше і зрозіміліше. Але автор завжди правий.....
Так , Наталіє, ми не можем все говорити , як бажаємо. Тому і терпимо, і брешемо, і хитруємо Але терпіння може не вистачить. Тому люди зараз часто впадають в деприсивні стани....Дякую!
Вірш Ваший , п. Роксолано, філосовський і викорстано багато розумних слів. Хоча такі слова не використовують в розмовній мові ..тому не всім зрозуміло.
Добре б було , коли здійсняться Господні надії. Віє оптимізмом і надією Ваший вірш , п. Катерино. Але є закони суспільства -різні ланки займають люди. Деяким подобається бути рабами і змінювати вони нічого не будуть