Вт, 05.11.2024, 09:49
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Ляна [3]
Аня Рам. Сторінка поезії та прози [33]
Ходак Руслан [4]
Король Юлія [7]
Данилюк Наталя [225]
Дейнека Оксана [4]
kyzzinka357 [1]
Федорів Олександра [28]
Геник Леся [206]
Семенюк Юлія [3]
Стожар Ігор [14]
Тріщ Михайло [1]
Стомарівський Петро [1]
Walther [6]
Микола Істин [10]
Леся [3]
Шишуряк Сергій [15]
Тимчишин Мар'яна [9]
Шмигельська Леся [12]
Олійник Володимир [66]
Галина Яхневич-Середа [41]
Слов'як Яніна [3]
Короткий Василь [4]
Баркалов Руслан [23]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Івано-Франківщини категорії та розділи української поезії, українська проза Данилюк Наталя
 

ЧОГО Ж ТИ ХОДИШ, ОСЕНЕ, ЗА МНОЮ?



Чого  ж  ти  ходиш, осене, за  мною,

Чого  тривожиш  пам'ять, ледь  живу?
Вже  сонце  перестиглою  хурмою
Скотилося  у  скошену  траву...

Обсипалась  осіння  позолота
Монетами  дзвінкими  у  саду...
А  як  мені  цей  біль  перебороти?
Між  крон  сумних  у  відчаї  бреду...

О, ці  дерева, мовчазні й понурі,
Вони  мені  давно  вже  не  чужі,
Летять  листки, неначе  з  партитури,
В  розбитий  глек  порожньої  душі...

Повисло  небо  пусткою  німою-
Вже  пута  ті  ніяк  не  розірву!..
Чого  ж  ти  ходиш, осене, за  мною,
Торкаєш  біль, як  пружну  тятиву?

Додав: oduvan4ik (17.11.2012) | Автор: © Наталя Данилюк
 
Розміщено на сторінці: Данилюк Наталя

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2573 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): Пам'ять, осінь, дерева, листки, позолота, Сонце

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 28
avatar
1 Davudenko • 20:24, 17.11.2012 [Лінк на твір]
55555 hands hands hands
avatar
5 oduvan4ik • 00:05, 18.11.2012 [Лінк на твір]
Пане Іване,тепло дякую! respect Рада Вам!
avatar
2 Koshkina • 20:36, 17.11.2012 [Лінк на твір]
Дивлюсь я зараз на цю осінню красу і сумую , що вона піде...Так люблю золотаву осінь. Прекрасний , як завжди, вірш Ваший ,П. Наталія!555!
avatar
6 oduvan4ik • 00:07, 18.11.2012 [Лінк на твір]
Ваша правда,пані Ірино:шкода такої барвистої краси...Але все в природі проминуще.Тож будемо чекати зиму. ;) А осінь знову прийде наступного року.Дякую Вам щиро за приємні враження Ваші! up
avatar
3 Pylyp • 23:20, 17.11.2012 [Лінк на твір]
Хтось на форумі казав, що пори року - це буденно і важко писати про них щось нове.
Що важко - згоден, що буденно - ні! Про осінь так ніхто ще не писав!
Бравіссімо, пані Наталя!
avatar
7 oduvan4ik • 00:12, 18.11.2012 [Лінк на твір]
Пане Пилипе,скажу так:кожен день у природі-неповторний,треба тільки вміти вловити цю особливу мить,відчути її і передати словами.Ніщо не надихає мене так,як природа-це невичерпне джерело натхнення і справжній витвір мистецтва.Стосунки людей можуть бути буденними,але не краєвиди,що оточують нас.Дякую Вам щиро за приємне спілкування і можливість поділитися власними думками! up Завжди рада візиту!
avatar
4 Pylyp • 23:22, 17.11.2012 [Лінк на твір]
Пані Наталя, навчіть, будьте ласкаві, вставляти картинку до тексту.
avatar
8 oduvan4ik • 00:22, 18.11.2012 [Лінк на твір]
Із задоволенням:у рамочці,куди вставляється текст,зверху є зелений квадратик,клацаєте на нього і з'являється рамочка для вставки коду зображення.Перед цим зображення треба копіювати:
1.Вибираєте в Інтернеті картинку,яка Вам сподобалася.Клацаєте на неї,щоб вона відкрилася.
2.Наводите курсор на зображення і правою кнопкою обираєте команду "відкрити зображення".
3.Зверху є код картинки.Копіюєте його,навівши на нього курсор(щоб код залився синім кольором)і обравши команду "копіювати".
4.Повертаєтеся на сторінку публікації вірша і вставляєте скопійований код у верхнє віконечко рамки для вставки зображення.Клацаєте з правого боку внизу на "insert" або "додати"(не знаю,на якій мові меню у Вашому браузері) і картинка з'являється над віршем.
avatar
9 suziria • 11:58, 18.11.2012 [Лінк на твір]
Чого ж ти ходиш, осене, за мною,
Торкаєш біль, як пружну тятиву?
..................................................
А я живу одною лиш тобою!
Одною лиш тобою я живу!
avatar
11 oduvan4ik • 20:33, 18.11.2012 [Лінк на твір]
:) Як гарно!Щиро дякую,пане Анатолію! up
avatar
Як і ви, я люблю і глибоко відчуваю осінь. Саме вона найчастіше дарує нам натхнення, відроджує пам'ять і повертає втрачену любов, як це не дивно. Натхнення Вам, пані Наталю! 55555 :) hands hands hands plus1
avatar
12 oduvan4ik • 20:34, 18.11.2012 [Лінк на твір]
Тепло дякую,пане Юрію,за такий проникливий коментар і за винагороду! respect Навзаєм!
avatar
13 solo • 22:05, 18.11.2012 [Лінк на твір]
Летять листки, неначе з партитури,
В розбитий глек порожньої душі...

Якщо глек розбитий, як туди може щось потрапити? Краще в самотній глек, або в порожній глек такої-то душі.

Сонце... хурмою - якось невдало...

Восени траву не косять...

Після німою треба ставити крапку, або три крапки...

Надто сумно. А щось оптимістичне маєте?
avatar
14 oduvan4ik • 22:13, 18.11.2012 [Лінк на твір]
Значить глек не повністю розбитий і листкам є де подітися)))Сонце хурмою-чому ж невдало?Як на мене,досить непоганий образ.Восени траву не косять?Чому ж?Косять пізню отаву.В нас,на Прикарпатті,отава пізно дозріває.Так,вірш-меланхолійний,не сперечаюся.Чи маю щось оптимістичніше?Аякже!Маєте бажання,гляньте. happy
avatar
24 InhearT • 16:28, 19.11.2012 [Лінк на твір]
пані Соломіє, читав Ваші коментарі до віршів, зокрема до цього та п.Роксолани. <br /> Критик з Вас непоганий, та коли ми вже нарешті прочитаємо Ваших віршів? yes
avatar
28 oduvan4ik • 16:32, 19.11.2012 [Лінк на твір]
Отож бо!Може пані Соломія здивує нас своєю вишуканою поезією і навчить,як треба писати вірші? ;)
avatar
15 Abigel • 23:58, 18.11.2012 [Лінк на твір]
Скоро прийде зима, розірвавши осінні пута))
Душевний стан ліричної героїні гарно передано.
55555
avatar
17 oduvan4ik • 01:16, 19.11.2012 [Лінк на твір]
Тепло дякую,пані Маріє! up Рада Вашому візиту!
avatar
16 Rodzunochka • 00:02, 19.11.2012 [Лінк на твір]
Це є краса. І нічого додати
Ні оплесків, ні квітів, ні призів.
avatar
18 oduvan4ik • 01:16, 19.11.2012 [Лінк на твір]
Як гарно Ви сказали! up Дякую за такі чудові рядки! respect
avatar
19 metman17L • 02:02, 19.11.2012 [Лінк на твір]
Ох, вже ця осінь...
Ні одне чуттєве серце не омине...

Гарно, дуже гарно.
avatar
23 oduvan4ik • 16:28, 19.11.2012 [Лінк на твір]
:) Пане Василю,рада Вас бачити!Дякую сердечно! respect
avatar
20 Roksa • 03:19, 19.11.2012 [Лінк на твір]
"О, ці дерева, мовчазні й понурі,
Вони мені давно вже не чужі,
Летять листки, неначе з партитури,
В розбитий глек порожньої душі..." Досконало, Наталь!!! Я навік закохана в поезію Твою! Чесно- без усіляких перебільшень! hands hands hands 55555
avatar
25 oduvan4ik • 16:29, 19.11.2012 [Лінк на твір]
shy Люба Роксолано,щиро дякую тобі за таку теплу дружню підтримку! up Радію,дуже-дуже! hands
avatar
21 InhearT • 16:15, 19.11.2012 [Лінк на твір]
Чудовий осінній вірш!
Ососбливо вкарбувалися в пам*ять рядки про листя, що летить в розбитий глек порожньої душі - чудове порівняння!=)
avatar
26 oduvan4ik • 16:30, 19.11.2012 [Лінк на твір]
Пане Іване,приємно,що завітали на сторіночку цього вірша!Дякую Вам щиро! up
avatar
22 InhearT • 16:15, 19.11.2012 [Лінк на твір]
55555 up respect
avatar
27 oduvan4ik • 16:30, 19.11.2012 [Лінк на твір]
:) Дяка! respect


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz