Сумна реальність! Вже така "стабільність і ПАКРАЩЄННЯ" нам усім чесно кажучи дорого коштує. Потрібні зміни і не на словах і красивих обіцянках, а на діях. Скільки ще тратитимемо молодих людей ? Скільки ще вірити в таку стабільність? Тим часом хлопці , помираючі на Сході стабільно займають місця на цвинтарях.
Ну, у сьогоднішній ситуації якраз і показалося істинне лице хохлів і українців. Хохли тікають у РАШКУ, а як ні то в оздоровчі табори на Захід. Дудлять там пиво, відпочивають і лають Бандерів, а українці із заходу помирають на сході за їхню землю... що ще сказати?
На Бога надія,що вселить трохи розуму в мізки тих, хто нині в рашку рветься. Адже настане день, коли в Україні засяє сонце миру, і всі вони, як жуки знов захочуть вернутися додому, та чи будуть їх там радо вітати і приймати, тих-хто колись втікав, як від чуми. Я не говорю про жінок, бо вони рятують життя своїх дітей, я про чоловіків, здорових і сильних, але нажаль боягузів.