Вт, 05.11.2024, 05:26
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Прочитавши вірш чи прозовий твір, коментар...
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Громадянину
 

ДОРОГА ЦІНА.

 Вертаючись додому із роботи,
Як завжди я летіла стрімголів ,
Та раптом із подвір”я, що напроти,
Донеслись гучні крики малюків:

-Давай, давай, забий в його ворота,
-Давай ,давай,забий Миколі гол.
На крики обернулась я, та що це???
Буханкою лупили у футбол!

Мені нараз в очах немов стемніло,
І подих зупинився між грудьми,
-О,Боже, як таке можливе? Хлібом?
Та що ж це відбувається з людьми?

На очі сльози навернулись раптом,
Згадалось,як розказував дідусь,
Коли в голоднім році тридцять третім ,
Він ще малим від голоду опух.

Коли його матуся не дожила,
Разом із ненародженим дитям
до того дня, щоб хліба укусила.
Померли всі,лиш дід мій вижив там.

І все життя, аж до самої смерті,
Він крихти хліба із землі збирав.
-Ой як то страшно ,з голоду померти,
дитино! , він не раз мені казав.

Я підійшла, підняла той буханець*,
І геть пішла,згораючи від сліз,
Один малий крутив на скроні палець,
А решта мовчки лиш дивились вслід.

Не дай їм, Боже , жах такий прожити,
Не дай дитинства-як у дідуся,
Допоможи їм ,Боже, зрозуміти,
Яка висока крихтам тим тих ціна.



Додав: natalka7474 (19.02.2013) | Автор: © Наталія Дутка-Хаммоуда
 
Розміщено на сторінці: Громадянину

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1632 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
avatar
1 Asedo1949 • 18:57, 19.02.2013 [Лінк на твір]
Гарно! Чіпає за душу і навертаються сльози від таких душевних слів. Теперішні діти горя не знають, але як знати що кого чекає... 55555
avatar
2 natalka7474 • 19:09, 19.02.2013 [Лінк на твір]
Ох,пані Катерино,як ви праві. Я завжди про це думаю. Не дай Боже голоду!Будем надіятися на краще.
avatar
3 Davudenko • 19:15, 19.02.2013 [Лінк на твір]
ціна висока hands 55555
avatar
5 natalka7474 • 19:44, 19.02.2013 [Лінк на твір]
Дякую,пане Давиденку!  Бережи нас Боже!
avatar
4 Pylyp • 19:36, 19.02.2013 [Лінк на твір]
Добре памятаю голод 1947р. Я вижив, та не всі! Під час війни і після МОЗ дозволило змащувати форми для випічки хліба трансформаторним маслом за відсутністю олії. Добре памятаю цей запах!
Низький уклін Вам, пані Наталіє!
avatar
6 natalka7474 • 19:47, 19.02.2013 [Лінк на твір]
Щиро дякую,пане Пилипе! Моєї родини голод також торкнувся,не дай Боже нікому.
avatar
7 malovana • 08:29, 20.02.2013 [Лінк на твір]
Не дай, боже... Гарно, змістовно)
avatar
8 natalka7474 • 13:26, 23.02.2013 [Лінк на твір]
Пані Таню,щиро вам вдячна за коментар,за підтримку! Дай Боже миру та злагоди в світі...і щоб ні одна людина не знала,що таке голод.
avatar
Гарний вірш,з душевним болем і мольбою ! Наше покоління (дякувати БОГУ) не знало
того страхіття,але розповіді старших посіяли назавжди страх... 55555
avatar
10 natalka7474 • 16:07, 23.02.2013 [Лінк на твір]
Так-так. Та щоб хоч навчив той страх нашу молодь берегти те,що мають. smile


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz