Згодна з пані Наталією. Сьогодні все набагато складніше і трагічніше. Бо ж коли один мій брат ворогує з іншим моїм братом (у моїй же сім"ї), а я не можу зупинити їх ворожнечу і не бачу виходу, це не просто біда, це - горе. Тим, чия рідня знаходиться по одну сторону "барикади", легше сприймати те, що відбувається зараз в Україні.
Ото ж бо й воно: віршами ситий не будеш! А на голодний шлунок щось не віршується. І що то Він собі думав, коли творив Адама? Прости Господи за таку грішну думку