Дуже актуальний вірш у наш неспокійний період.Ставлю вам 5! З початку,як і всі мабуть,нецілком зрозуміла,але кінець...Він мені не байдужий.Дякую,що нагадали людям про Бога.Я сама багато часу приділяю цій темі.Можливо,комусь здається,що я недосьть римовано пишу і я з цим згідна(не вистачає досвіду). Але слова у моїх доробках закликають суспільство подумати про наше життя.Не знаю,чи це у мене виходить,але я намагаюсь.Зараз частенько чую,що ми живем в останні часи перед другим приходом сина Господнього.І постійно переконуюсь у цій істині.Ми найбільше з усіх поколінь піддаємося спокусі.Час простійно біжить,значно скоріше ніж кілька років тому.Це міцна павутина темних сил,з якої не усім судилось виплутатись.Рутина дійсно поглинає всесвіт! Але встигайте памятати,що це всього лиш злий задум проти нашого небесного Творця.
Дкую Любомире, я згідна з вами.Що до розмірів,то це на справді моя недописана в дитинстві книга.Коли знайла старий зошит,вирішила дописати почате,але трішки в іншому вигляді. Що до різноманітності,то мені не подобаєть,коли по віршові можна визначити чиєю рукою він написаний.
Духе сумно,але на жаль подібних ситуацій багато.З одніого боку співчуваю рідним,а з іншого героєві.Зявляється повага до людини,яку хвилють такі теми.Дякую вам за цей вірш! Думаю,безліч осіб ,після його прочитання ,згадали про близьких їм людей.
Прівіт усім! Дякую вам за коментарі і критику- це допомагає. Але треба бути чесною з вами,я не думала про помилки,просто висловлювала своє ставлення до реальної проблеми.