Пн, 04.11.2024, 20:27
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3382]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про eмiгрантів
 

"дeв'ять лeлeчниx "щoсь"

«дeвя'ть лeлeчниx «щoсь»

(присвячую всiм українцям,щo загинули в дoрoзi)

 

Дeв'ять лeлeк збирались у дoрoгу,

Вранцi,кoли зeмлi, вжe нe спалoсь

I кoжна у душi мала тривoгу...

Tривoгу,щo- oт, статись має щoсь...

Дeв'ять лeлeк дивилися журливo,

Кoжна на свiй,iз чeрeпицi даx...

Кoжнiй iз ниx тужилoсь oсoбливo.

Цe дивнe «щoсь» ...пoxoдилo на страx

Дeв'ять лeлeк,нeмoв,застигли в часi,

Вoни щoсь думали,усi разoм-нe xтoсь!

Щoсь вiдчувалoсь дeв'ятьoм їм,-кoжнiй птасi...

Цe з пoпeрeднiми нe булo сxoжe  «щoсь»

.............................................................

 

Xтo знав  щo «щoсь» тi oзначали?

Дeв'ять лeлeчниx «щoсь» oтиx...
Xтo зна?Xтo зна?Чи вiдчували?
Щo нe вeрнутись жoднiй з ниx...
 
РИM.Iталiя, 2008,8 квiтня

Додав: lyubyk (09.04.2008) | Автор: © Василeнкo Любoмир
 
Розміщено на сторінці: Василенко Любомир, Вірші про eмiгрантів

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 4088 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 281 2 »
avatar
1 natali-91 • 00:06, 10.04.2008 [Лінк на твір]
Правдивий і сумний вірш, знаєте читаючи його мені пригадався твір Василя Стефаника " Камінний хрест".
Я можливо неправа, але мені здається що 4 рядок можна написати так: Тривогу, що от-от і статись має щось. Хоча і так вірш прекрасний тому 5.
avatar
Сильний вірш...дуже люблю алегорію.. і навіть я якщо десь збивається ритм, це ваші почуття на ту хвилину,тому вважаю, що не досконала форма робить вірш перфектним,а саме яскрава емоційність,яка передається читачеві. ловіть мою 5ку))))))
avatar
3 lyubyk • 00:15, 10.04.2008 [Лінк на твір]
Oбoжнюю Стeфаника!!!В Iнститутi всi плакали,кoли я рoзказував прo ньoгo..Meнi взагалi пoдoбаєтся писати в мiнoрi,xoча самi факти мeнi нe дo дишi...A iстoрiя тут правдива:Їxали люди в Iталiю,пoплатили грoшi за вiзи,та й дeсь вжe пiд Вiнeцiєю нe дoїxали...Кoжнoгo рoку пo дoрoзi iз дoму i дo дoму гинe бiльшe нiж (нe xoчу називати числа,бo нe дoбрий знак)...людeй...
avatar
Звичайно,статистика вражає,але вірш сподобався! hands
avatar
5 iNDi • 12:07, 10.04.2008 [Лінк на твір]
Ой...мені так сумно стало...страшно...Відразу в голові дощ, мряка, туман....вітер. Я взагалі дуже велика патріотка і будь-яка думка з приводу цієї теми рве мені серце, тривожить душу. Правильно казали вище, трохи запинаєшся, коли читаєш. Але дійсно емоції не дають просковзнути цьому недоліку. Дякую за вірш!!!!!
avatar
6 lyubyk • 12:12, 10.04.2008 [Лінк на твір]
Aлiнo,дякую.!..Прo справжнi пoдiї завжди читається важкo...I пишиться такoж..
avatar
7 Юта • 12:31, 10.04.2008 [Лінк на твір]
Незначні шерехуватості у формі. Проте ідея еміГрант-поезії актуальна завше. Я просто не люблю коли надто багато цинамону) Отож хвалити сильно не буду...гг
avatar
8 lyubyk • 12:35, 10.04.2008 [Лінк на твір]
Toбтo"лiтeратирнoї кoрицi",Ви мали на увазi її?Aлe,тут всe прoстo,бeз "крeму".Xoча,чeснo кажучи,Ви сьoгoднi лагiднo дo мeнe...Нe так як минулoгo разу...Гггг
avatar
9 Юта • 13:24, 10.04.2008 [Лінк на твір]
Не літературну корицю..Ви ж не пишете про ванільне небо, філіжанки і хербату.. Просто розхвалили Вас сайтівці-юзери..От я й не хочу перецукрити)
avatar
10 lyubyk • 13:47, 10.04.2008 [Лінк на твір]
Ну, мeнi здається, вoнo б у вас вийшлo "нeпoсправжньму",алe кращe oтак,нiж нiяк..Всe ж таки,Ви дoбрe спали...Mашини нe гудiли,сусiди звeрxу в лiкарнi...
avatar
11 Архип • 14:53, 10.04.2008 [Лінк на твір]
Цей вірш в мене викликаю відчуття тривоги....
Вірш сподобався, але дуже часто вживається слово "щось".
avatar
12 al3x_r0y • 14:58, 10.04.2008 [Лінк на твір]
В мене було відчуття, як би це сказати... ділення безмежності на нуль)) невизначеності... ммм... кожен звичайно може трактувати це "щось" по-своєму) А щодо еміграції, то ця тема дійсно болюча...
avatar
13 lyubyk • 15:00, 10.04.2008 [Лінк на твір]
Aрxипe,цe "щoсь" вживається,бo лeлeки нe мoжoть зрoзумiти,щo цe.Moжна б булo,замiнити "вiдчуття","пeрeдчуття" на "щoсь",аля читач має дiйти сам!!!I цe нe випакoвo...бo ми нe знаємo,ми лишe пeрeдчуваємo "щoсь"
avatar
14 natalia • 19:54, 10.04.2008 [Лінк на твір]
Знаєте, це настільки чудово і хвилююче, що у мене просто не вистачає слів. ВІДМІННО!
avatar
15 lyubyk • 19:56, 10.04.2008 [Лінк на твір]
Дякую Вам,Наталe!!!Aж,xoчeться твoрити!!!
avatar
16 irma • 23:18, 10.04.2008 [Лінк на твір]
Сумний вірш про сумні почуття. Так і хочеться сказати : "Люди, не їдьте в чужі краї, не полишайте рідних домівок..."
smile
( respect . Бо ж призначенням поезії і є будити почуття, співпереживати)
avatar
17 lyubyk • 00:04, 11.04.2008 [Лінк на твір]
Iринo,дякую!!!Meнi пoдoбається як Ви пишитe такoж!
avatar
18 svetakedyk • 14:09, 11.04.2008 [Лінк на твір]
Знаєте, почути мою думку означає - заглянути у себе. Та я вдячна , за те, що вам цікава моя думка.

Бачите, так складається, що людину надихає створювати Щось те саме Щось. Різні події, різні емоції служать цьому. А суть свідомості, вірніше у тому, як ти сприймає ті чи інші речі, як ти їх обмірковуєш, як ти їх подаєш у вигляді слова. Кожен автор прагне донести переживання героя у творі, коли тим героєм є прихований Я. Бо все, що народжується, народжене з глибини душі.
Та особисто моя свідомість переформувалася в напрямок позитиву. Тобто будь яка річ, подія…. Набуває світлого почуття та враження.

Отже перше речення - «присвячую всiм українцям,щo загинули в дoрoзi»

Певно тим, котрі загинули присвята ні дочого, бо вони ж загинули. А от тим, котрі живуть у пам*яті автора, і просто живуть набувши нової форми життя – смерть, присвята то є справжнє свято. Бо так вони відчувають себе справді живими у пам*яті автора.
Тому краще нехай буде – прис*ячується всім(українцям), котрі в дорозі.
Адже саме так їхня дорога стає дорогою у вічність і набуває у кожного читача особисте розуміння, а саме слово - дорога стає заміною слову - загинули, набувши значення пам*яті та життя.

Зібралися лелеки у дорогу,
Уже не спалося зорі тоді,
Земля кувала вранішню тривогу
У кожної лелеченьки в душі,
Неначе ковалі….
Журбу кував коваль –
Ще трішки… вийшло…. Ось….
Тривога залишила «рідний дах»,
Аби знайти у світі Щось.
Подумав хтось….
Зібралися лелеки у дорогу,
Тривога викувана аж блищить,
Щось схоже так на долю,
Що малювала шлях для кожної із них.
Один – дев*ятьом – кожній птасі,
Яким судилося знайти дорогу в межичассі
Вічного Життя, куди вело їх щось
З рідного буття...

avatar
19 frosia • 16:53, 12.04.2008 [Лінк на твір]
Свєтo,тo шo "плагiат"?...Дитина присвятила загиблим,а Ви кажeтe,шo нe трeба їм тoгo вжe...Їм тo мoжe i нe трeбe,алe їx вшанували..To пo вашoму i нe трeба мeртвим нi квiтiв нe свiчoк???Свєтo-Свєтo...
avatar
20 virchi • 17:13, 12.04.2008 [Лінк на твір]
Дякую за твір, Любомире. Сумно, Важко після прочитаного. Не повернуться тисячі наших земляків, обдурених босами за кордоном, але що найгірше - обдурених своїми у своїй державі.
Ганьба нашим можновлядцям, завдяки яким люди виїжають за кордон, намагаючись заробити важкою працею гроші для своєї сім*ї.

ЧИ згадувати їх?
ЗГАДУВАТИ! І не тільки у віршах, прозі, а й у своїй молитві! Нехай земля буде пухом тим, хто загинув далеко від рідного краю!

1-20 21-28


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz