Нехай голосніше звучить: "Запануєм і ми, браття!...", нехай увесь світ знає, що українці сильні духом і прагнуть жити в мирі і дружбі з іншими нардами.
Думаю, що серед нас є багато людей. які вже мають Бога в своєму серці. Тож треба йти до них і сповнювати світ молитвою за перемогу Добра у земному раю.
Щиро, по-особистому... Якби з дитинства всі росли у родинах, де шанують Бога і вчать жити за Його заповідями, ми б не мали сьогоднішнього масштабу панування зла на землі.
Пані Наталю, прийміть щирі спвічуття з приводу втрати дорогої людини. Царство небесне дідусеві, і уклін Вам за те, що звели своєму дідусеві (а в його особі й чужим, але любим дідусям) "пам'ятник нетлінний".
Дякую за ковток "чудового відчуття", яке (так мені здалося) на одному подиху вихлюпнули з душі, при цьому не зігнорувавши ритмом та буздоганними римами.
Так емоційно, натхненно, що почала услід за Вами крокувати полем стиглого колосся. Оригінальні картини природи, багата лексика. Та мої "кроки" збилися, бо ніяк не можу налашуватися на розмір вірша... Це особисте враження. Шаную Вашу думку.
Так все життя і роблю. На жаль, часто залишаюся самотньою у боротьбі зі злом, бо українці мають сильний інстинкт самозбереження: "Моя хата скраю...". Відповідника цій приказці не можу знайти в жодній літературі.
А чому Ви не враховуєте того, що мрії здійснюються?! Ви маєте чудові дари: юність і вміння щиро кохати... Запросіть нас у своїх віршах у позахмарні казкові краї. де живе взаємність...
Дякую за те, що заходите на сторінку. Напевне, ми маємо подібні думки, бо життя зробило нас мудрішими. Я раніше думала, що словом можна вплинути на Людину, а тепер розумію: "На Людину - так, на Свинюку - ні", тому намагаюся просто обійти Свинюку та її багнюку. добре, що знайшла сайт, де можна поспілкуватися з однодумцями.
Вірш сподобався... Люблю, коли мої твори уважно читають і вказують на якісь недо-, тому наважилася висловитися. Вибачайте за відвертісь, та якщо зрозумію, що то зайве, не писатиму так. Перше, я не зрозуміла, хто адресат: дівчина, чи "світ безмежний"? А щодо ритму, то вірш співався і в той час у другій строфі напросилося "...не люби, не люби, бо знаю. що дійшов до свого кінця". Хочеться вірити, що песимізм ліричного героя твору не відповідає Вашому настрою.
Колоради сьогодні страшніші, ніж у Вас у 2011... А за темою вірш я б додала у розділ "Про Людину!", бо він, як запрошення для тих. хто опинився у біді сьогодні.
Як на мене, то у вірші оспівано патріотизм. І не вбивати встали вчорашні "хохли", "малороси", а захищати. Дякую за гарний вірш з позитивним настроєм: "повернем добробут". Це ж і є справжня мрія нових героїв - жити в мирі!
0
Гарно, щиро, світло. Дякую.
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('