Так мелодійно і романтично, та, перепрошую, не розумію, чому "візьми" мене? Куди? А чому не "кохай", чи "плекай", чи "цінуй", чи "люби", чи "жалій" тощо? Сподіваюся на Вашу прихильність до моєї відвертості.
Зразу пригадалася пісня на єсенінський текст. На жаль, у мене не всі рядки лягають на мелодію. У перекладі збереження віршового розміру - вищий пілотаж. Загалом гарний переклад. Даруйте, бо не хотіла Вас образити, а просто люблю, коли мій вірш читають уважно і дають якусь пораду щодо його удосконалення.
Перепрошую, але не зрозуміла, про кого мова, бо на думку спливає і закоханий вдівець, і забутий світом ветеран війни, і покинутий дітьми старий батько...
Подобаються Ваші афоризми. Та з приводу цієї думки, перепрошую, маю іншу, бо мені здається, що філіжанка кави збирає друзів, а чарка міцненької - тих, у кого немає спільних інтересів.
Анно, Ви така юна і така талановита, що маєте кожну хвилину тиші насолоджуватися думками, які дарують Вам поетичні рядки. Я спілкуюся із тишею по-іншому. Про це - у моєму вірші "Відлуння тиші".
Якщо вже міркувати про те, що дав нам Бог, то найперше - це право обирати. Завжди є дві дороги: одна - за Богом, а інша - ... На жаль, Каїнові нащадки перемагають і панують, бо зло знищується тільки злом, а добро стає безсилим.