На нашій прекрасній планеті
Багато куточків чудових,
Оспіваних в творах поетів,
Але тут замало любові.
Усі мальовничі і милі
Маленькі й великі місцини
Страждають, бо їх населила
Потвора, що зветься людина.
На вигляд - звичайна істота,
Дворука й двонога, розумна.
В душі її стільки підлоти,
Що часом стає дуже сумно.
Чому дарував Ти, мій Боже,
Людині злобу і ворожість,
А, замість уміння кохати,
Подібних до себе вбивати?
Бог не дарує злобу і ворожість. Він є любов і премудрість. Це ми , люди , наносимо собі рани- гріхи, які потім кровоточать і виливаються в хвороби і невдачі.....Не ображайтеся за прямолінійність...
Вірш дійсно філософський, бо на цю тему вже багато сказано, і ще багато скажеться, і напишеться. Своє розуміння цієї теми можу підтвердити тим, що Господь дарував і дарує тільки Світло і Любов, які і держать нашу Землю з її красотами, а ще Він подарував нам право вибору, жити у світі добра чи в світі зла. Тепер можна завдатись питанням наскільки ми розумні?...
Дуже болючо повчальни вірш , що мітить в душу , щоб тільки вчитуватись навчились ми у зміст , що приязно каже про болючі питання , які ми злобою стрічаємо і не змінюємося на краще
На цю тему древні казали "Найстрашніший звір у світі, це- людина." Ваш вірш, пані Тамміла, торкається глибин поєднання людина- Бог-суспіство. Важко жити людині там , де нема такої єдності.
Якщо вже міркувати про те, що дав нам Бог, то найперше - це право обирати. Завжди є дві дороги: одна - за Богом, а інша - ... На жаль, Каїнові нащадки перемагають і панують, бо зло знищується тільки злом, а добро стає безсилим.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
