За тишою в моїй душі
Стоїть самотній крик та біль.
Секунди пробігають на межі,
Коли всі спогади покриє цвіль.
За мороком сумних ночей,
Ховається одвічна перевтома.
І валиться з тремтячих рук й плечей,-
Немає спокою ніде. Бо я - не вдома.
Настигнуть мозок вщент розламані думки,
Й покриє темрява мої печальні дні.
Чому щасливою не стала я?І досі невтямки.
Та, що ж..Я буду жити так, у самоті, на дні...
Інколи, приходить декілька хвилин тиші та суму. Обдумуються моменти, приймаються рішення - і як чудово потім знову посміхатися, коли прийде знову наступна хвилина тиші!)Дякую за порозуміння!
Анно, Ви така юна і така талановита, що маєте кожну хвилину тиші насолоджуватися думками, які дарують Вам поетичні рядки. Я спілкуюся із тишею по-іншому. Про це - у моєму вірші "Відлуння тиші".
Приємно, у 28 років бути юною та талановитою...ви перебільшуєте)Інколи, різні думки в голову приходять, коли сумно, коли весело - на те вона і тиша - для наведення порядків у душі)))почитаю Ваш вірш)
Не всі вірші стосуються особисто моїх переживань)інколи = я фантазую, входжу в роль)дякую за підримку)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс