Сердечно дякую вам, шановні колеги, за ваші щирі і щедрі відгуки! Вірш давній, можливо, й не зовсім досконалий, але я й сама його... люблю... Мабуть, сАме за те, що вдався таким коротким. Гарної вам осени!
Саме так, п. miknech! Батьківщина - це святе! Інша річ - нарід... Тут уже інколи хочеться сказати, як писав Іван Якович... Але це - вже інша тема. ДЯКУЮ Вам!!!
Всього, п. Олесю, не можливо сказати в одному збірнику. Та й задумувався він не як повне висвітлення діяльности ОУН чи УПА, а дещо інше. Також зауважте (бо Ви цього так і не зробили), що ці два слова я пишу не через дефіс, а Ви послуговуєтеся звичним, нав"язаним імперією, написанням. ЦЕ - РІЗНІ організації: ОУН - політична, а УПА - військова (себто армія).
Саме тому, пані Ірино, я й задумала такий проект. Зважаючи на досі не однозначне (переважно негативне) ставлення населення до ОУН та УПА, вважаю за потрібне і надалі вести роз’яснювальну роботу щодо їхньої діяльности, тому й вирішила видати цей збірник. Нас намагаються пересварити, зітнувши брата на брата, друга на друга. Нас знову таврують «бандерівцями», мало того - ще й «фашистами», «нацистами». А чому? Бо що добре українцям, те погано нашим ворогам. А хто наш одвічний ворог? Від кого ми найбільше потерпали і досі потерпаємо? Це він, північний сусід, який приховав свою злочинну суть за словом «брат», нищив нас найдовше і найжорстокіше за всіх, хто на нас нападав. А тому конче потрібно розвінчувати совєтські міфи (брéхні) про справжніх борців за волю України, змінювати нав’язану думку шляхом висвітлення правди про УПА.
Ноша не легка, проте надії тануть з кожним днем, з кожною новою смертю героя... Втім, я, напр., тих надій на президента-НЕукраїнця і не мАла... Вірш гарний, як завжди, пані Валентино.
Дякую, пані Наталю, за розуміння мого стану душі! Я й справді писала її зі сльозами... Тема - болюча для всіх... Але мусимо не лише вірити в перемогу, а й робити все, що кому під силу, і навіть більше, на нашу Перемогу. Дякую за оцінку і за квіти!
Дякую, п. Miknech! Сумно - бо стільки маємо людських втрат!.. А життєствердно - бо інакше не можна, оптимізм потрібен для підняття духу людей. Ще раз дякую Вам!
БРАВО, ПАНЕ польський УКРАЇНЕЦЬ!!! Дякую Вам за патріотичну позицію! За любов до рідної мови! За гідність! Ви - справжній українець! Успіхів Вам у дальшому вивченні української мови! Чолом! Щасти Вам, пане Василь, всюди і в усьому! З повагою - Любов.
Дякую, п. Karas, за підмічену особливість! Вважаю, таким і повинен бути твір на історичну тему. Втім, їх, "історичних" слів, у мене ще замало... Збагачуймось! Дякую за гарний коментар і за оцінку!
Слава захисникам України!!! Честь і хвала доброчинцям, які не рахуються з власним часом і коштами на загальнодержавні справи! Книжка "МАТЕРИНСЬКА МОЛИТВА. Українки - героям Майдану" - перший в Україні збірник революційної поезії, присвячений героям Майдану. Пишаюся, що й моя поезія долучилася до Материнської Молитви і що я мала честь редагувати збірник. Охоче доповню нову книжку й готова долучитися до її редагування.
Саме так, пані Катерино. Я намагалася передати і вагання, і сподівання, і сумніви гетьмана. Наскільки це вдалося - судити читачам. Але у вірші - й мої особисті думки і тривоги, пов"язані з сучасним трактуванням битви, зокрема, висловленою думкою одного "краєзнавця", що її, битви не було. :( Це й спричинило появу мого вірша. Дякую Вам за коментар!
Дякую, пані Катерино, за Ваш коментар і за постійну увагу до моєї скромної творчости! Тішуся, якщо вірш і справді ще й спонукає міркувати. Мені дуже важлива Ваша авторитна думка! ЦІную її!
І мені так здається, що кожен творець, перш ніж почати втілювати задум, має оту "зав"язь-загадку", котра і виллється на папір, на нотний стан чи полотно... Чи у підмурівок нового будинку... Дуже вдячна Вам за такий цитатний коментар!