Нема Пророка в рідній стороні, А як найдеш, то оцінить не в змозі. Господь не спить, і наш Пророк Уже прошкує по чужій дорозі. Із відчаю на сердці тіснота, Яка болить, немов сонет, Що писав колись нащадкам Втрачений, чи страчений поет...
Пане Григорій, на мою думку народ України ділиться на дві категорії: щирий українець і, як колись польська шляхта називала, "проше пана бидло". А щирий українець бидлом бути не може. Отже в нас на Україні забагато бидла. Дякую, що прочитали мою думку в поезії. PS. Я Лідія
Ваші слова - вірні. Коли б могла - сама взяла б автомат до рук, але крім продуктів, копійок і щирого слова нічого не можу дати. Слава Україні, Героям слава!
Допекло, не повірите. Йти добровольцем-то одне, а втікати від війська - інше. Як ідеш служити в армію по пільги в мирний час - треба знати, що крім пільг, треба і зброю брати і воювати у випадку війни!!!! Слава Україні і її Героям!
Я не мала на увазі керівництво України, а вірш про тих військових у відставці, які пішли на пенсію достроково, а тепер ховаються від призову... Це вони щурі, а керівництво України я не вибирала, не було гідних. Дякую за увагу до вірша.