А мій родич, коли воював там майже рік - казав, що в усіх селах кидало в них мирне населення камінням, "бендерівцями" обзивало, намагались вигнати... І коли дзвонять сюди вихідці з заходу, які живуть зараз на сході, і кажуть - "ви кров п'єте дітей", то це дуже дивно... Та і не він один з таким зіткнувся... Тому кожен з нас робить висновки з того, що бачить сам.
Це ваша точка зору, а моя - незмінна. Мирне населення радіє і кидає квіти під путінські танки!!! А ми їх годуєм і наші хлопці вмирають, а вони повзуть вже й сюди...
Поет - натура чутлива. Це вірш про те, що дівчина не дочекалась коханого з війни. А з моїм коханням все добре... Мене не тільки кохають, а й обожнюють Дякую за коментар.