В"ється ниточка...
В"ється ниточка шовкова.
Голка по канві снує.
І ведуть вони розмову
Про земне життя моє.
На канву лягають рясно
За стібочками стібки.
Вишиваю то прекрасні,
То сумні мої роки.
В"ється, в"ється прудко нитка.
Ось і вишито рушник.
Мов сполохана лебідка,
Настрій мій похмурий зник.
Додав: leskiv (17.05.2015)
| Автор: © Пироженко Таміла
Розміщено на сторінці : Життя... , Пироженко Таміла
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1724 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Дякую! Це ж приємно вміти любити кожну рису окремо. Мати бажання її роздивитись, зрозуміти.
leskiv : Було цікаво читати, хоча я надаю перевагу не розуму людини, а якостям її характеру. Розум також не завадить, але спершу - доброта.
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА