В"ється ниточка...
В"ється ниточка шовкова.
Голка по канві снує.
І ведуть вони розмову
Про земне життя моє.
На канву лягають рясно
За стібочками стібки.
Вишиваю то прекрасні,
То сумні мої роки.
В"ється, в"ється прудко нитка.
Ось і вишито рушник.
Мов сполохана лебідка,
Настрій мій похмурий зник.
Додав: leskiv (17.05.2015)
| Автор: © Пироженко Таміла
Розміщено на сторінці : Життя... , Пироженко Таміла
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1622 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА