Дякую, Любомире! За талант окреме велике спасибі, це дуже приємно. Я за фахом український філолог, тож чиста мова - мій найперший обов'язок. Та і взагалі я українську мову дуже люблю, відчуваю її, бо ж вона така красива та мелодійна )) Отакі справи :-) Дякую ще раз!
Так, твір прекрасний! Сподобався зміст, дуже філософський та глибинний. Образ осіні - це вічна паралель із зникненням чогось, із хмарами (тобто певними негараздами, перешкодами зовнішнього характеру, які утворюються самим життям), із смутком та тінню, що падає на щастя, чистоту, красу (сонце). І в житті колись з'являється осінь, або ж вона може приходити фрагментами, періодами, це звичайно називається "чорною смугою". Взагалі це глибокий, багатовимірний образ, хоч він і здається традиційним, але ж усе залежить від того, як його подати. Ви, Василю, це зробили чудово, зі смаком. "зріле листя спада у вологих садах", - чарівні, хоч і сумні рядки. Бажаю успіху, пишіть і надалі такі гарні вірші!
Гарний вірш, але слідкуйте за пунктуацією та працюйте з формою. Намагайтеся уникати дієслівної рими" "бринить" - "болить" тощо. А зміст дуже мені сподобався, бо теплий та щирий)) Бажаю й надалі писати в такому привабливому та гарному стилі. Хоча, стиль може змінюватися, головне - щоб вірші були від душі, а Ви їх пишете саме так! Успіху!
Узагалі гарний вірш, більш-менш стрункий, відвертий, щирий, красивий. Мені тема та її подання дуже сподобалися, але маю кілька зауважень. Вже гасне місяць, все навколо оживає, І темрява поволі відступає.
Ти дихаєш уривчасто і тихо, І подих твій,немов бузковий цвіт.
Твоїх думок не можу прочитати, Чарівний ліс зробив усе за нас. Або ж двокрапка має тут бути, в даному випадку залежить від автора. Не варто вживати дієслівну риму: "оживає" - "відступає" - "лунає", "прочитати" - "покохати" тощо. В останній строфі "дерев" - "вперед" не дуже римується... Але у Вас, Андрію, є здібності, Ваш вірш гарний, просто працюйте з формою та старайтеся уникати помилок. Бажаю Вам натхнення!
Гарно написано, глибока ідея, цікавий вірш)) Одне зауваження: слово "може" треба виділяти комами. Щодо русизмів - погоджуюся з Любомиром, потрібно заміняти їх іншими словами)) Успіху!
Зміст дуже сподобався, гарна тема :-) Але: слова "затонувший" в українській мові немає, це ж активний дієприкметник та ще й доконаного виду, отже, це помилка. Є випадки, коли треба б застосувати пряму мову (наприклад: "Себе питаю я: "Комусь ... потрібен ти?"). "Далеко утекти" - не дуже звучить, краще б: "Далеко втекти"... Зверніть увагу на пунктуацію, бо є кілька помилок (наприклад, після "І доторкнеться носиком до того носа, ніби ненавмисно" перед "Та більш тікати я не хочу" треба ставити або кому, або ж крапку, на Ваш вибір). І попрацюйте з формою, бо щось розмір вірша кульгає. Це не критика, а просто поради)) А взагалі твір непоганий, цікавий, емоційний та, гадаю, написаний від душі, а це вже великий "плюс" Вам. Бажаю Вам, Олександре, успіху та натхнення.
Гарний вірш, але тут у Вас зовсім немає певного розміру. Спочатку здається, що має то бути чотиристопний ямб (з перші рядки першої строфи та три останні рядки другої строфи...). Слідкуйте за розміром, це звичайна порада. "У пристрасті дзеркальна вдача", - красивий рядок))
Наталю, у Вашому творі амфібрахій, яким написана більша частина вірша, якось змінюється на анапест в окремих рядках (незалежний, на землі, прокидаючись зранку тощо). Деколи той розмір зовсім збивається. Але якщо це такий задум, то тоді, звісно, пишіть так, бо ж це Ваше право. Оформлення, побудова поетичного твору дуже приваблює, достатньо оригінальне подання визначає гарне враження від Вашого вірша. Це було кілька рядків про техніку. Стиль сподобався, ненав'язливий, витриманий, тільки замало художніх засобів, але взагалі - непогано, а тема також гарна. Кожна країна хоч трохи, але залежна від інших, бо всі держави пов'язані між собою (але я б краще це назвала саме зв'язками, а не залежністю, хоча вона в деяких ситуаціях також присутня). Людина прагне незалежності, і це прекрасно, коли вона самоцінна, коли вона є особистістю, яка незалежна. Але трапляються в житті ситуації, коли ми певним чином залежимо чи від обставин, чи від іншої людини, чи від власних бажань та прагнень. Цікавий твір! Успіхів та натхнення Вам, Наталю!
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('