Дякую Вам, Василю, за коментар. Так, я з Вами згодна, що випробування, зокрема, у любові, підштовхують людину до того, щоб вона берегла те, що має, загартовують її почуття тощо. Але, на жаль, нерідко буває й так, що з радістю кидаємося в обійми добра, успіху й усього іншого приємного, зручного в об'єкті нашої любові, та не витримуємо, втрачаємо це почуття в разі якихось негараздів із ним... Тікаючи від тих чи інших проблем, у пошуках ліпшого життя-буття люди часто кидають друзів та коханих, ідуть зі своїх родин, лишають свою Батьківщину замість того, щоб усвідомити свою відповідальність і спроможність щось змінити на краще, докласти зусиль для цього. Або нарікають, скаржаться й, при цьому, не стараються зробити свій крок назустріч. Я нікого не засуджую, просто це сумна реальність, і мені болить від неї. З цього й народився цей вірш. Легка любов - не справжня: її істинність пізнається у випробуваннях... Але тоді вона - тягар, приємний, звісно, бо ж це тепле, світле почуття, що дарує щастя. Але він, при цьому, ще й важкий.
Пане Василю, у Вашому вірші порушено важливі проблеми, що на сьогодні дуже актуальні для нас, українців. Думаю, що наша Батьківщина не без Бога, просто, мабуть, Він нас випробовує, дає, так би мовити, урок... Гадаю, що ми повинні зрозуміти свою відповідальність за те, що з нами було, є й буде, не скаржитись ні на що, а віднайти в собі сили змінити наше життя на краще. І, дійсно, як Ви стверджуєте, нам треба вчитися, треба любити й цінувати своє.
Пані Галино, вірш Ваш пробуджує в серці теплі, добрі почуття. Я прочитала його з великим задоволенням. Сподобався не тільки життєстверджуючий зміст, а й простота, легкість, така собі невагомість форми. Ідею розкрито невимушено, тонко, без нічого зайвого. Але у Вашому вірші є деякі недоліки. Я погоджуюся з паном Віктором, що над цим твором треба б ще добре попрацювати. Зокрема, тут непогано було б удосконалити віршовий розмір, виправити пункуаційні помилки (перед "оце" треба б поставити крапку, після "роси" - кому), прибрати збіги приголосних та голосних ("садом йду", "відродив вже", "оце і є"), покращити риму та ін. Думаю, що у Вас усе вийде! Бажаю творчої наснаги!
Вікторе, Ви дуже правдоподібно й тонко зобразили той стан душі, що виникає в описаній Вами ситуації. Я ніби пережила сум'яття, страждання, біль Вашого ліричного героя, коли читала Ваш вірш. Це, дійсно, дуже важко й гірко, коли близька людина покидає, зникає з нашого життя, стає чужою. І Ви майстерно це передали.
Пані Катерино, мені сподобалася у Вашому вірші гарна, я навіть сказала б, правильна ідея. Якби ж вона була б виражена в кращій формі, Ваш твір справив би значно сильніше враження на читачів. Я помітила пунктуаційні помилки, відсутність рими наприкінці (при тому, що до цього вона присутня), недоліки віршового розміру (тут змішано різні його типи) тощо. Така достойна ідея заслуговує гідної форми свого вираження! Бажаю Вам творчих успіхів!
Народно-пісенні акценти, простота й, водночас, вишуканість форми, життєствердний зміст, - усе це дуже сподобалося! У мене лишились приємні враження від Вашого вірша, що, дійсно, нагадує пісню.
Вічна проблема постала з рядків Вашого, як на мене, дуже гарного вірша... Ми живемо в путах земної суєти й часто не уявляємо без неї свого шляху. Так було, так є й, звісно, буде, доки існуватиме людство. Я дуже люблю філософську поезію, і Ваш твір прочитала з задоволенням.
Галино, не зважаючи на деякі недоліки форми, вірш залишив досить приємне враження. Ви порушили важливу проблему, Ваш твір пройнятий теплими почуттями до нашої нації, рідної землі. Кажуть, що така поезія на сьогодні не модна... Але, як на мене, дуже актуальна. У Вас відчувається потенціал, а щодо неточних рим, недосконалості художніх засобів... Працюйте над собою, і все у Вас буде супер :-)
Дякую Вам, Ольго. Таке "втручання" у творчий процес (а я б краще назвала це коректною критикою) неминуче, оскільки всі ми бачимо позитивні сторони й недоліки чогось (у тому числі поезії), у кожного свій власний погляд. Спасибі за те, що висловили свій ))
Щиро дякую за такий гарний коментар! Дійсно, "танцюють з словами", - надто немилозвучно, правильно було б "танцюють зі словами", але то для віршового розміру... Ще раз спасибі)
Мені дуже сподобалось! Знаєте, такі думки приходять і в молодості... Багато чого в житті трапляється, тож і вірші пишуться не тільки оптимістичні, а й сумні. Дуже гарно! 5.
І зміст гарний, і ритміка тонка. Щодо наголосів (тут я помітила два випадки, коли наголос авторський: "беззахисний" та "відчай"), то краще вказувати його в тих словах, які вжито не з традиційним наголосом. Але всім відомо, що в поезії допускається навіть і авторський)) Інколи це навіть цікавіше й ефектніше... Це Ваш, Вікторе, випадок) Вірш сподобався, ставлю "5"! Бажаю наснаги! З повагою, Марія.
"Листя шелестить, Пожовкле, серед сірих буднів", - дуже образно й поетично. Узагалі весь вірш сподобався. Щоправда, трохи збивається ритм, але це справа практики... Цікаві, гарні образи.
Щодо студентів філологічних факультетів, то вгадали) Правда, вже магістрантка. А Ви, Катю, теж на філологічному вчитеся?))) Коли достойний вірш, то чому б і не розібрати? Адже важливо, щоб було що розбирати, тобто щоб була художня цінність )
Цей вірш дійсно можна було б покласти на музику, вийшла б неперевершена пісня! Ідея хоч і традиційна, але невмируща й майстерно втілена. Гарні анафори й епіфори, чистий віршовий розмір (амфібрахій), оригінально представлений подовженням рядків (збільшенням кількості стоп у кожному рядку строфи), - усе це говорить саме за себе. У Вашому вірші, Катю, гарна ритміка й цікаві рими ("серця – несеться", "вогні – у сні" тощо). Щоправда, зустрічається й традиційне "дорога – порога" (дещо примітивна рима), але це не дуже значний недолік вірша, ураховуючи, так би мовити, загальну картину. Рефреном звучить у вірші рядок, що акцентує провідний мотив, тему поетичного твору: "Я їду додому". Ефектно)) У сполученні "долі і серця" краще використати "та" замість "і" (за фонетичними правилами). Сподобалося завершення вірша: "А я вже душею в хатині давно...», – знайоме (гадаю, багатьом) та глибоке за змістом. "5") Бажаю натхнення й гарного настрою! Щиро, Марія.
Щиро дякую за коментар! Звісно ж, розумію, адже кожен сприймає поезію по-своєму. У Вас своє враження, і це цілком природньо. Спасибі за увагу й висловлену думку! З повагою, Марія.
За вболівання за український народ, за сповнений щирості почуттів до нього вірш - "5". Слушні слова: "Псевдо сестрам і псевдо брату Якщо повіриш в друге згинеш Бо вони ввійдуть в твою хату А тебе поставлять під тином", - наш народ повинен, перш за все, вірити собі і в себе!
Я підтримую Вашу думку, пані Тамаро, щодо головного в поезії, - майстерно передати ідею за допомогою чистої мови й гарної форми. Щодо дієслівних рим, то вони позначені деякою примітивністю, принаймні, така моя думка. Їх дуже легко використати, вони неоригінальні... Проте ставити питання аж надто категорично щодо цього не можна, тому я й зазначила, що краще без дієслівних рим (у тому сенсі, що якщо вони потрібні для збереження змісту, то нехай будуть). А якщо можна уникнути - то й ліпше. А щодо класиків, то вони на те й класики... щоб їх не судити. Особливо за тих умов, що Тарас Шевченко й Леся Українка "не в конкуренції", вони ж - наша національна гордість. Їхні вірші такі, що їх не зіпсують ніякі дієслівні рими. З повагою, Марія.
Оригінально! "Кома" - образ чогось незакінченого, проте з перспективою щодо завершення. Зважаючи на те, що вірш містить певні сумніви, запитання, цей образ доречний не тільки за змістом, а й відповідає загальній структурі твору. Сподобався рядок: "Як пахнуть айстри! Мов далекі хмари...", - дуже красиво! Сподобався "чистий", легкий ритм вірша, проте не на його користь "працюють" дієслівні рими. Хоч їх у Вашому вірші й не дуже багато ("загубити - робити", "приточить - стоїть", беруть - буть" тощо), але краще старатися їх уникати. А в цілому форма непогана, а зміст - оригінальний (особливо назва, саме вона мене зацікавила й привернула увагу до твору). Творчих Вам успіхів! Щиро, Марія.
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('